Ірина Сеник

О, Ти, Мадонно із Мадонн,
Яка пройшла крізь всі Голгофи
Тобі кладу, як квіти, строфи
Моїх зажурених пісень

Ти знала серця ніч і день,
Усі життєві катастрофи,
Тобі кладу, як квіти, строфи
О, Ти, Мадонно із Мадонн.

Часом здається, життя – сон,
Який ніколи не відсниться,
О, Ти, Мадонно із Мадонн,
Нехай ім’я Твоє святиться

Над бистроплинним плесом Прута.
Мені наснилась Батьківщина,
Неначе церква незабута.
Мені наснились тихі верби
Із щирим шепотом молитви
Мені наснились древні герби
Князів і воїв славні битви.

8 червня 1926 році у Львові в родині січового стрільця народилася Ірина Сеник. Навчалася у приватній школі ім. короля Данила, в приватній гімназії, у Львівському університеті на факультеті іноземних мов.

1939 році вступила в ОУН. Була зв’язковою Крайового Проводу (псевдо «Леся»). В 19 літ попадає у тюрму і всі свої молоді літа проводить за гратами продовж 1944-1954 року. Ув’язнення відбувала в іркутській, заслання (13 років) – у Кемеровській області. Закінчила медичне училище в м. Новокузнецьку.

У 1968 році повернулася на Україну, але без права проживання у Львові й області. Влаштувалась медсестрою в Івано-Франківську . Та недовгою була її воля. В жовтні 1972 року п. Ірина знову заарештована. За що? За збірку віршів із висказаною любов’ю до України, за оборону українських політичних в’язнів, та за знайомство із деякими учасниками українського руху опору. Засуджено її в січні 1973 року на 6 літ ув’язнення і 5 років заслання . Ув’язнення відбувала в Мордовії, заслання – в Казахстані. Більшовицька влада знущалася і знищила її батька, матір, сестру, арештували і заслали брата. Коли її вдруге судили , вона вишивала в залі суду.

Шість моїх зим
В кайдани закує лютий Лютень
Шість моїх літ,
Як шість засушених снопів,
Зісушить літечко спекотне…

Вишивати навчилася в тюремній камері. Коли вперше зайшла у камеру, всі жінки вишивали.
Після першого табору стала інвалідом другої групи. Ходила на милицях, в страшному корсеті. Але навіть лежачи-вишивала. За право мати голку у камері багато голодувала. Бо мати голку – злочин. Табір єднав і гартував жінок. Серед них: Стефанія Шарабура – мисткиня – килимкарка, Надія Світлична, поетеса Ірина Калинець, Ніна Строката – Караванська – лікар.

За своє життя Ірина Сеник 34 роки провела в тюрмах, концтаборах і на засланні.

1983 році повернулася в Україну. Як «особливо небезпечна рецидивістка» могла поселитися не ближче 101 кілометра від Львова. Тому і поселилася у м. Бориславі. Вірші почала писати у 9 років. Уперше вони були опубліковані у книзі українських жінок – політв’язнів «Нездоланний дух» (Торонто-Париж-1977р.)

Перед другим ув’язненням Ірина Сеник обходила багато сіл на Гуцульщині, збираючи народні взори. Була в неї мрія – видати альбом «100 взорів Космача та його присілків». Але ця мрія не здійснилася, хоч вона зібрала сто взорів.

З лютого 1990 року Ірина Сеник – голова міської організації Союзу Українок. В цей час в Нью-Йорку вийшла книга «Сувій полотна», та прекрасно ілюстрована «Біла айстра любови» (1992р. Гонг – Конг), в яких Ірина Сеник розкриває зміст своєї поезії, показує вишивки, узори, сукні.

Білу айстру Любови Хай би небо втопилося
Подаруй мені, Осене, В нерозгаданій тайні
Хай би зорі поблідли, Відступили би старість
Здивувалася ніч. Хоч раз.

З 1995 року – член всеукраїнської організації «Ліга українських жінок», з травня 1995року – Почесна членкиня Союзу Українок. 1996 році – присвоєно звання «Героїня України».

У 1996 році вийшла збірка поезій «Загратована юність». Це мозаїка поетичної біографії української дівчини, яку сталінська машина людовбивства затягла в свої сатанинські триби, аби знівечити, перетворити в ніщо, але не дала собі з нею ради, бо в її душі завжди були Бог і Україна, і душа ця линула до них на хвилях поезії, розмовляла з ними високим поетичним словом:

Уже не рік, уже не два
Січуть мене сніги січневі,
А я молюся Господеві:
Верни мені Різдво Різдва!

Збірка «Загратована юність» мала б побачити світ чверть століття тому. Проте за цей час вірші збірки не втратили ні свого поетичного аромату, ні своєї національно-патріотичної тематики.
Ірина Сеник була частим гостем серед дітей, молоді, її любили і поважали. В 1997 році вийшла ще одна збірка для найменших, це «Книжечка бабусі Ірини для чемної дитини». В ній вміщені вірші для малечі та вишивки-мініатюри із казок. А 2003-го у львівському видавництві «Мс» вийшла досить оригінальна праця Ірини Сеник «Метелики спогадів». В ній видрукувані спомини українською та англійською мовами, взори для вишивання.

Маючи кілька поетичних збірок, створивши і відшивши тисячі взорів, змоделювавши сотні суконь, сорочок, Ірина Сеник так і не належала до жодної творчої спілки. Але громадськість визнала Ірину Сеник присвоївши їй звання Героїня Світу (1998 р. Рочестер, США), Почесна громадянка міста Борислава та Львова, Заслужений майстер народної творчості України (1998).

1990-2003 виставки її мистецьких робіт з успіхом проходили в усіх куточках України та поза її межами Англії, Бельгії, Канаді, США.

Указом Президента України від 26 листопада 2005 р. Ірина Сеник була нагороджена Орденом Княгині Ольги 111 ступеня, а указом від 8 листопада 2006 року нагороджена Орденом «За мужність» 1 ступеня.

Нагороди Ірини Сеник

25 жовтня 2009 року перестало битися серце Героїні Світу-Ірини Сеник. Похована вона на Личаківському кладовищі у Львові. Пророчі слова її поезії збулись:

А я ще вернуся у Львів
І буду в ньому вічно жити,
Бо там розцвів мій перший спів,
Найпершого кохання квіти.
Там наливався щастям дім,
Як повінню весняні ріки,
Ти, Львове, завше будь моїм,
Бо я твоя – навіки.

На будинку, де близько 30 років проживала Ірина Сеник, встановлено меморіальну таблицю.

Фрагменти кімнати – музею Ірини Сеник в історико – краєзнавчому музеї міста Борислава.

Автобіографія Ірини Сеник із електронного архіву українського визвольного руху

Життєпис Ірини Сеник

1926, 8 червня – народилася у Львові в сім’ї колишнього січового стрільця Михайла Сеника
1931-1938 – навчалася в приватній школі «Рідна школа» імені Короля Данила та імені Тараса Шевченка
1938-1939 – навчалася в гімназії імені Іллі та Іванни Кокорудзяк
1938-1939- член юнацької організації ОУН
1941- склала присягу на вірність ОУН
1941- абсольвентка торговельної школи у Львові
1943- член Крайового відділу пропаганди ОУН
1943- працювала в Митрополичій Консисторії на Святоюрській горі отця-канцлера Галянта
1944- зв’язкова генерала Романа Шухевича
1944-1945- студентка філологічного факультету Львівського університету ім. І. Франка
1945, 11 грудня – заарештована з університетської аудиторії
1946, березень – засуджена на 10 років таборів, 5 років позбавлення прав і довічного сибірського заслання. Реченець покарання відбувала в сьомому спец-заозерному таборі Іркутської області
1955-1968-заслання в Анжеро-Судженську, Кемеровської області
1956-у Новокузнецьку екстерном здала курс медичного училища. Отримала диплом з відзнакою
1968-1972-повернулася на Україну, в м. Івано-Франківськ. Працювала в протитуберкульозній лікарні, хірургічному відділі
1972, 17 листопад – повторний арешт, засуджена за ст.62 п.2 та ст.26 до 6 років таборів суворого режиму Мордовія, та 5 років заслання – Казахстан
1973, 26 січня – визнана судом особливо небезпечною рецидивісткою
1977 – вперше надруковані вірші в книзі «Незламний дух. Мистецтво і поезія українських жінок політв’язнів СРСР» («Смолоскип», Балтимор)
1978 – Надія Світлична видала 12 таблиць взорів Ірини Сеник
1979, лютий – член Української Гельсінської Спілки
1983, 17 серпня – звільнена без права проживання в обласних містах. Поселилася в м. Бориславі
1990, лютий – голова відродження Бориславської міської організації Союзу Українок
1990 – видала збірку поезії «Сувій полотна»
1991 – видала збірку віршів, вишивок та зразків сучасного одягу «Біла айстра любові»
1995 – член всеукраїнської організації «Ліга українських жінок»
1995, травень – Почесна членкиня Союзу Українок України
1996, травень – присвоєно звання «Героїня України»
1996 – Почесна громадянка м. Борислава
1996 – видала збірку поезій «Загратована юність»
1998, 29 жовтня – визнана однією із 100 героїнь Світу (Рочестер, США)
1998 – Заслужений майстер народної творчості України
1999 – видала збірку «В нас одна Україна»
1990-2003- виставки її робіт з успіхом проходили в усіх куточках України, Англії, Бельгії, Канади, США
2000 – видала вишиванку «Книжечка бабусі Ірини для чемної дитини»
2003 – Почесна громадянка м. Львова
2003 – видала «Метелики спогадів: спогади і взори до вишивки», які Ірина Сеник намалювала на мордовських нарах
2005, 26 листопад – нагороджена Орденом Княгині Ольги 111ступеня
2006, 8 листопада – нагороджена Орденом «За мужність» 1 ступеня
2009, 25 жовтня – померла Героїня Світу Ірина Сеник. Похована вона у Львові на Личаківському кладовищі.

Твори автора:

Сеник І. Біла айстра любови: збірка віршів, вишиванок та зразків сучасного одягу /І. Сеник. – Гонг- Конг, 1992. – 160 с.
Сеник І. В нас одна Україна: поезії/І. Сеник. – Дрогобич: Відродження, 1999. – 64 с.
Сеник І. Загратована юність: поезії /І. Сеник.– Дрогобич: Відродження, 1996.– 64 с.
Сеник І. Книжечка бабусі Ірини для чемної дитини: вишиванки для дітей з поезією /І. Сеник. – Львів, 1997. – 46 с.
Сеник І. Метелики спогадів: спогади і взори до вишивки/І. Сеник. –Львів: МС, 2003.– 288 с.
Сеник І. Сувій полотна: поезії/І. Сеник . – Нью-Йорк, 1990 . – 106 с.
Сеник І. «А життя – мов, сувій полотна»: поезії /І. Сеник //Нафтовик Борислава . – 2009. – 16 груд.
Сеник І. Анна – Галя Горбач – талановитий науковець /І. Сеник //Літопис Голготи України. Т.4: Славні дочки України /гол. ред. серії В. Цветков . – Львів: СПОЛОМ, 1999. – С. 944-946.
Сеник І. Ах, ці спогади! /І. Сеник//Нескорена Берегиня. – Львів: Піраміда, 2002. – С. 73-76.
Сеник І. Біла айстра любови на сувої полотна… /І. Сеник // Бориславський ізмарагд. – Дрогобич: Відродження; Борислав: Нафтовик Борислава . – 2002 . – С. 27-28.
Сеник І. Біль//Альманах. – Львів: Меморіал, 1990. – С. 83-86.
Сеник І. Василь Стус – птах піднебесний/І. Сеник.– Нафтовик Борислава . – 2000. – 26 верес.
Сеник І. Вбивство Степана Бандери/І. Сеник. – Нафтовик Борислава. – 1997. – 17 жовт.
Сеник І. Вбивство Степана Бандери: юдина зрада Сташинського/І. Сеник.– Нафтовик Борислава. – 2001. – 12 жовт.
Сеник І. Вертеп/І. Сеник//Нафтовик Борислава.–1997. – 4 січня.
Сеник І. Вечір – портрет нашої краянки/І. Сеник//Нафто-вик Борислава. – 1997. – 4 січня .- (А. Закидальської).
Сеник І. Відома мисткиня/І. Сеник//Літопис Голготи України. Т.4: Славні дочки України / гол. ред. серії В. Цветков . – Львів: СПОЛОМ, 1999.- С. 972-973 . – (Про Зою Лісовську – Нижанківську).
Сеник І. Вклонімося нашим матерям/І. Сеник// Нафтовик Борислава . – 1996. – 11 трав.
Сеник І. Героїні повстанського руху: славетні жінки України /І. Сеник // Нафтовик Борислава. – 1995. – 14 жовт.
Сеник І. Дух його і нині з нами: про І. Франка /І. Сеник //Нафтовик Борислава . – 1996. – 28 серп.
Сеник І. Євген Маланюк – поет – трибун/І. Сеник //Наф-товик Борислава . – 2000. – 11 лют.
Сеник І. Життя віддане Україні/І. Сеник//Нафтовик Борис-лава . – 1994. – 12 лист.
Сеник І. «Життя кружляє на вузькій межі…»/І. Сеник //Нафтовик Борислава . – 1992. – 25 лют.
Сеник І. Кличний дзвін України/І. Сеник//Нафтовик Борислава . – 1998. – 21 серп.
Сеник І. Кому повім печаль мою/ І. Сеник//Літопис Голготи України . – Львів, 1993. – Т.1. – С. 220-231.
Сеник І. Крути /І. Сеник//Нафтовик Борислава. – 1998. – 28 січн.
Сеник І. Львівські вежі: вірші з-за грат /І. Сеник//Нафтовик Борислава . – 1991. – 29 черв.
Сеник І. Микола Фриз – Вернигора /І. Сеник//Нафтовик Борислава . – 2001. – 19 жовт.
Сеник І. Ми руйнували імперію. Українській Гельсінсь-кій групі – 25 років /І. Сеник //Нафтовик Борислава . – 2001. – 16 листоп.
Сеник І. «Моє досьє, велике, як майбутнє»: пам’яті Василя Стуса /І. Сеник // Нафтовик Борислава . – 1995. – 24 жовт.
Сеник І. Наталя Даниленко/І. Сеник//Літопис Голготи України. Т.4: Славні дочки України /гол. ред. серії В. Цветков . – Львів: СПОЛОМ, 1999. – С. 712-713.
Сеник І. Національний герой Роман Шухевич – генерал Чупринка /І. Сеник //Нафтовик Борислава . – 2001. – 23 берез.
Сеник І. Образ жінки – образ нації /І. Сеник//Нафтовик Борислава. – 1997. – 18 черв.
Сеник І. О, думи мої неспокійні!: поезії/І. Сеник//Нафтовик Борислава . – 1996. – 8 черв.
Сеник І. Олена Теліга – це ціла епоха/І. Сеник //Сузір’я.- Борислав, 2004. – С. 29-31.
Сеник І. ОУН – УПА – два крила єдино – нероздільної Української Нації/І. Сеник//Нафтовик Борислава . – 1997. – 15 жовт.
Сеник І. Пам’ятаймо, що ми Українці !/І. Сеник//Нафтовик Борислава . – 2001. – 24 серп.
Сеник І. Пам’яті Вячеслава Чорновола/І. Сеник// Нафтовик Борислава. – 2000. – 29 берез.
Сеник І. Пам’яті Маркіяна Шашкевича/І. Сеник//Нафто-вик Борислава. – 1996. – 18 груд.
Сеник І. Пам’яті Ярослава Стецька /І. Сеник //Нафтовик Борислава. – 1996 . – 27 січня.
Сеник І. Писанка / І. Сеник //Нафтовик Борислава. – 2001. – 14 квіт.
Сеник І. Письменниця і поетеса/ І. Сеник //Літопис Голготи України. Т.4: Славні дочки України / гол. ред. серії В. Цветков . – Львів: СПОЛОМ, 1999. – С.740-741.- (Про Лесю Храпливу – Щур).
Сеник І. Поет – трибун. До 100 – річчя від дня народження Євгена Маланюка/І. Сеник //Нафтовик Борислава. – 1997. – 22 січ.
Сеник І. Призначених днів вже чимало промчалось…: поезії /І. Сеник //Дзвін . – 1996. – № 7. – С. 81-86.
Сеник І. Різдв’яне: вірші /І. Сеник //Нафтовик Борислава . – 1993. – 6 січ.
Сеник І. Розгортаю життя…: поезії /І. Сеник //Літ. Україна . – 1992. – 16 квіт.
Сеник І. Роздуми напередодні Дня Незалежності /І. Сеник //Нафтовик Борислава . – 2000. – 23 серп.
Сеник І. Слово про рідний край: поезії //Бориславський ізмарагд.– Дрогобич: Відродження; Борислав: Нафтовик Борислава . – 2002. – С. 29-32.
Сеник І. Слово про рідний край: поезії/І. Сеник //Нафтовик Борислава . – 2006. – 9 черв.
Сеник І. Станьмо під прапором «Просвіти»/І. Сеник //Нафтовик Борислава . – 1993. – 23 листоп.
Сеник І. Туга за втраченим: поезії/І. Сеник //Нафтовик Борислава. – 1990 . – 1 трав.
Сеник І. Українські жінки – Берегині Держави. Міжнародна практична конференція /І. Сеник//Нафтовик Борис-лава . – 2000 . – 22 верес.
Сеник І. Ясновидиця (Олена Блаватська)/І. Сеник//Сузір’я . – Борислав, 2004. – С. 13-14.

Матеріали про автора:

Вірченко Н. Жива Героїня України : есе /Н. Вірченко //Нескорена Берегиня . – Львів: Піраміда . – 2002. – С. 75-76.
Вірченко Н. Ірині Сеник – Героїні українського народу-85 років! /Н. Вірченко //Шлях Перемоги . – 2011. – 22 черв.
Вірченко Н. Ірина Сеник – Героїня України /Н. Вірченко; упоряд. В. Борисенко //Українки в історії. – Київ: Либідь, 2004.– С . 270-275.
Волощак С. Біла айстра любови: про відому в світі й майже невідому своєму народові Ірину Сеник /С. Волощак// Річ . – 2001. – №5. – С . 33.
Власюк А. Ірина Сеник – Героїня Світу/А. Власюк //Вісник «Солідарності». – 2010. – №7. – жовтень.
Вшанували Ірину Сеник//Нафтовик Борислава. – 1988. – 10 черв.
Грущак А. «На дорогах мовчання спіткало с ерце самоти /А. Грущак //Нафтовик Борислава . – 2001. – 13 черв.
Говіщак А. Мій Боже, я сьогодні вільна/А. Говіщак//Фран-кова криниця . – 1996. – 28 трав.
До нашої славної краянки Ірини Сеник прийшла висока урядова нагорода – орден Княгині Ольги//Нафтовик Борислава. – 2006. – 1 лют.
Дрогобиччина – земля Івана Франка : збірник географічних, історичних, етнографічно-побутових матеріалів та мемуарів; упоряд. і ред. М. Шалата . – Дрогобич: Відродження, 1997. –
Т.4.,1997. – 776 с. – Із змісту: [Про І. Сеник]. – С. 59, 540, 593-598, 729.
Жінки-політв’язні: Світова Героїня – Ірина Сеник //Сузір’я . – Борислав, 2004. – С. 23-25.
Жива героїня України//Український вісник . – 2000. – С. 251-257.
Життєва голгофа Ірини Сеник:роздуми над книгою споминів української патріотки – борця «Метелики спогадів» /Р. Соловчук //Краяни . – Дрогобич : Відродження, 2010 . – С. 18-28.
Закидальська А. Інтинські сніговії: документальна повість, публіцистика/А. Закидальська . – Луцьк: П. П. Івнюк В. П., 2014 . – 244 с . – Із змісту: [Про І. Сеник]. – С. 3, 63, 150, 196, 198.
Зінченко І. Я хочу викопать криницю: вірш присвячений І. Сеник /І. Зінченко//Нафтовик Борислава . – 1996. – 8 черв.
Зоряна Я. Про «Білу айстру любови» Ірини Сеник /Я. Зоряна //Нафтовик Борислава . – 1995. – 9 верес.
З роси Вам і з води! Письменниці Ірині Сеник – сімдесят: розмова із Іриною Сеник /вів І. Юринець// Нафтовик Борислава . – 1996. – 8 черв.
Ірина Сеник – почесна громадянка Львова //Нафтовик Борислава . – 2003 . – 2 трав.
Ірина Сеник //Хто є хто на Львівщині . – Київ: Бліц Принт, 2004. – С. 178.
Ірину Сеник нагородили //До світла . – 2002 . – Квітень.
Ірину Сеник нагороджено орденом «За мужність» першого ступеня //Нафтовик Борислава . – 2006. – 24 листоп.
Караванський С. Орисі (Ірині Сеник): вірш /С. Кара-ванський //Моє ремесло . – Лондон: Укр. видав. спілка, 1981. – С. 35.
Кізьмінович Л. «Книжечка бабусі Ірини для чемної дитини» /Л. Кізьмінович //Нафтовик Борислава . – 1998. – 26 черв .- (презентація книжки).
Ковалишин О. Душі нев’янучі узори усьому світу передам : роздуми над виставками І. Сеник /О. Ковалишин //Нафтовик Борислава . – 1996. – 1 жовт.
Ковалишин О. Поезія високої мети /О. Ковалишин //Наф-товик Борислава . – 1996. – 1 жовт.
Копись В. Мої роки, моє життя належить Україні /В. Копись . – Дрогобич: Відродження, 2004 . – 408 с.- Із змісту: [Про І. Сеник]. – С. 228, 232-233, 235, 237, 239, 244-245, 254, 257, 258, 260, 262, 266, 267, 272, 274, 277, 376, 378, 385, 396, 397.
Костик Г. Загратовані весни:вірш присвячений Ірині Сеник /Г. Костик //Нафтовик Борислава . – 2014. – 10 верес.
Кучер Н. «Метелики спогадів» І. Сеник: презентація книжки /Н. Кучер //Нафтовик Борислава . – 2003. – 22 серп.
Кучер Н. Перед нею схиляє голову весь український світ : уродини уславленої І. Сеник /Н. Кучер //Нафтовик Борислава . – 2003. – 11 черв.
Левицький А. Ірина Сеник – почесна громадянка Львова /А. Левицький //Експрес . – 2008. – 26 квіт.
Литовський посол передав Ірині Сеник нагороду//Нафто-вик Борислава . – 2002 . – 5 квіт.
Лутчак М. Українка нескореного духу/М. Лутчак//Нафто-вик Борислава . – 2016. – 27 трав.
Людина незламного духу. До 87-річчя від дня народження Ірини Сеник: добірка віршів //Нафтовик Борислава . – 2013. – 14 черв.
Маринович М. «Кетяги калини, що зачепилися за дроти», або Серце, роз’яснене в’язницями темними/М. Маринович //Тайм час . – 1996. – 5 черв.
Маринович М. Серце, роз’яснене в’язницями темними: про Ірину Сеник /М. Маринович //Дзвін . – 1996. – №7. – С. 87-88.
Мартинець С. Героїня світу/С. Мартинець//Експрес . – 2005. – 31 берез.
Микулич О. Ірина Сеник [Ізоматеріал] /О. Микулич, Р. Тарнавський, І. Шоха //Борислав – наше місто :іст .- краєзнав-чий фотоальбом . – Львів: Свічадо, 2012. – С. 134 – 135.
Найдовголітніший політв’язень І. Сеник: сув’язь слів, дротів і грат //Голос Галичини . – 1992. – №1. – С .186-191.
Нескорена берегиня України//Нафтовик Борислава.–2006 . – 14 черв.
Одержима свободою. Шлях Героїні Світу Ірини Сеник/упоряд. Г. Литвин. – Брустурів: Дискурсус, 2017 . – 308 с.
Перелом І. Нескорена берегиня України/І. Перелом //Нафтовик Борислава . – 2016 . – 18 трав.
Почіковська Г. Вечір пам’яті «Ірина Сеник і її послідовники»/Г. Почіковська// Нафтовик Борислава . – 2018. – 27 черв.
Прокопишин О. «…Не шкодую за тим – що сталося» /О. Прокопишин //Нафтовик Борислава . – 2014. – 13 черв.
Реабілітовані історією. Львівська область. У 27 т.: науково-документальне видання; гол. ред. колегії П.Т. Тронько . – Львів: Астролябія, 2009.-
Книга перша, 2009 . – 768 с . – Із змісту: [Про І. Сеник ]. – С. 20, 679, 685, 687.
Розгортаю життя як сувій полотна :про І. Сеник //Голос Галичини . – 1992 . – №1 . – С.119- 123.
Рудик Л. Пролісок, що зацвів у переднівок Воскресіння : біографія Ірини Сеник /Л. Рудик //Заграва, Львів, 2001 . – С.70-74.
Світлична Н. Як сувій полотна: (короткий спогад про Ірину Сеник) /Н. Світлична //Нафтовик Борислава . – 1991 . – 30 листоп.
Світовій героїні Ірині Сеник – 82. Вітаємо!//Нафтовик Борислава . – 2008. – 11 черв.
Світлій пам’яті Ірини Сеник//Нафтовик Борислава . – 2017. – 29 берез.
Сеник Ірина// «Борислав: місто моє, гордість моя»: краєз. бібліогр. покажчик /укл. І. Перелом . – Борислав: ЦБС, 2012. – С . 58- 59.
Сеник Ірина //Літературна палітра Борислава: міні-довідник / укл. І. Перелом . – Борислав : ЦМБ, 2015. – С . 14-15.
Сеник Ірина Михайлівна// Американське чудо. Альманах Українського Народного Союзу . – Джерзі Ситі – Ню Йорк: Свобода, 1976 . – С. 208.
Сеник Ірина Михайлівна// «Видатні постаті Борислава»: бібліогр. посібник / укл. О. Фус . – Борислав: ЦБС, 2012 . – С . 52-54.
Серце роз’яснене в’язницями темними: книга І. Сеник «В нас одна Україна //Нафтовик Борислава – 1990 . – 9 черв.
Славутич Я. Сеник: вірш //Живі смолоски . – Львів: Каменяр, 1992 . – С.30.
Соловчук Д. «Метелики спогадів»: роздуми після презентації нової книги І. Сеник /Д. Соловчук //Нафтовик Борислава . – 2005 . – 15 черв.
Соловчук Р. Боролася за Україну/Р. Соловчук //Нафтовик Борислава . – 1991. – 31 груд.
Соловчук Р. Життєва голгофа Ірини Сеник /Р. Соловчук //Нафтовик Борислава . – 2007 . – 23 серп.
Соловчук Р. Її найвищий ідеал. Слово про жінку, поета, борця Ірину Сеник/Р. Соловчук //Нафтовик Борислава . – 1993. – 3 жовт.
Соловчук Р. «Метелики спогадів» І. Сеник: презентація книжки /Р. Соловчук //Нафтовик Борислава . – 2003. – 22 серп.
Соловчук Р. Посестри. Долі людські/Р. Соловчук// Високий Замок . – 2000. – 6 верес . – (Віра Селянська та Ірина Сеник).
Теленчі О. «Розгортаю життя, як сувій полотна…»: постаті /О. Теленчі //Молода Галичина . – 2000. – 17 лют.
У Бориславі-рік Світової героїні Ірини Сеник//Медія Дрогбиччина . – 2016 . – 7 квіт.
«Українка нескореного духу»: пам’ятка /укл. І. Перелом . – Борислав: ЦБС, 2012 . – 15 с.
Федів Л. « Я була на краю смерті»: про І. Сеник /Л.Федів //Молода Галичина . – 1998 . – 28 листоп.
«Хай Україна проросте в душі»: розмова з Іриною Сеник /вів І. Швед //Нафтовик Борислава . – 2001 . – 8 черв.
Цебенко І. ЇЇ скарб, дарований Богом – довготерпіння. До 70-річчя від дня народження І. Сеник/І. Цебенко //Молода Галичина . – 1996 . – 18 черв.
Чернишова Н. І пригадалося забуте: лунало слово правди в «Учительській світлиці» /Н. Чернишова //Нафтовик Борислава . – 1990 . – 13 листоп.
Чорновіл В. Твори. У 10 т./В. Чорновіл; упоряд. Валентина Чорновіл . – Київ: Смолоскип. –
Т.3. Український вісник. Вип.1-V1, 2006 . – 976 с. – Із змісту: [Про І. Сеник]. – С . 102, 290, 292, 650, 651.
Т.4.- Кн.1. Листи, 2005. – 990 с . – Із змісту: [Про І. Сеник]. – С . 11, 12, 414, 511, 514, 589, 636, 649, 657, 738, 762, 783, 785, 800, 808, 815, 855, 887, 924, 930.
Т.4.-Кн.2. Листи, 2005. – 1068 с . – Із змісту: [Про І. Сеник]. – С .11, 16, 36, 39, 53, 59, 62, 63, 79, 83, 148, 155, 158, 217, 221, 251, 259,272, 299, 301, 321, 322, 326, 327, 349, 359, 369, 531, 545, 560, 577, 588, 607, 620, 648, 652, 656, 679, 688, 706, 723, 724, 726, 728, 730, 735, 736, 739, 760, 776, 779, 783, 794, 814, 817, 820, 830, 836, 839, 841, 848, 850, 854, 855, 864, 865, 875, 952, 958, 963, 988, 989.
Т.5. Публіцистика, документи, матеріали, 2007 . – 912 с. – Із змісту: [Про І. Сеник]. – С . 82, 234, 236, 290-293, 296, 300, 303, 345, 363, 374, 375, 377-379, 404, 405, 410, 429, 445, 460, 474, 475, 482, 483, 490, 497-499, 511, 515, 521, 524, 526, 529, 542, 619, 641, 660, 741, 746, 749, 874, 893.
Т.6. Документи та матеріали, 2009. – 1052 с . – Із змісту: [Про І. Сеник]. – С . 138, 146, 183, 913.
Швед І. Світова Героїня. Долі людські/І. Швед // Нафтовик Борислава. – 1993 . – 25 листоп.
Шеремета Т. «Многая літа «Ірині»/Т. Шеремета //Нафтовик Борислава. – 1997. – 29 січ.- (про 10-е ювілейне засідання клубу «Ірина»).
Юринець І. « Ані холод, ні спека не спинили мене…»: із когорти незламних/І. Юринець //Нафтовик Борислава. – 2010. – 16 черв.
Юринець І. …І вперед іти :поетичний вечір Ірини Сеник /. Юринець //Нафтовик Борислава . – 1999 . – 21 лип.
Юринець І. Життєва Голгофа Ірини Сеник /І. Юринець //Нафтовик Борислава . – 2016. – 26 жовт.
Юринець І. З роси вам і води. Письменниці Ірині Сеник-70 /І. Юринець //Нафтовик Борислава . – 1996. – 8 черв.
Юринець І. Найкращі квіти і найщиріші привітання Вам, пані Ірино до 70-річчя І. Сеник /І. Юринець // Нафтовик Борислава . – 1996 . – 11 черв.

Вшанування пам’яті

Закидальська А. Пам’яті Ірини Сеник/А. Закидальська //Нафтовик Борислава . – 2012. – 13 черв.
Її доля була виткана мереживом терпінь: Відійшла у вічність Ірина Сеник //Жива вода . – 2009. – № 12. – груд.
Пам’яті Героїні Світу, борця за волю України, поетеси і вишивальниці Ірини Михайлівни Сеник //Нафтовик Борислава . – 2009. – 28 жовт
Соловчук Р. Провели у вічність велику Українку : прощання з Іриною Сеник /Р. Соловчук //Нафтовик Борислава . – 2009. – 4 листоп.
Спас А. А життя її було подвигом : пам’яті Ірини Сеник : розмова з А. Спасом /записав Ігор Юринець //Нафтовик Борислава . – 2009. – 16 груд.
Черчович І. Пам’ятаємо, любимо, шануємо: бориславці вшанували пам’ять Ірини Сеник та Івана Зінченка /І .Черчович //Нафтовик Борислава . – 2010. – 27 жовт.
Юринець І. Подвиг в ім’я України: експозиція пам’яті Ірини Сеник у музеї /І. Юринець //Нафтовик Борислава . – 2011 . – 17 черв.

Вебліографія

Виставка, присвячена Ірині Сеник [Електронний ресурс] /доповідач: мисткиня Марія Рипан (Торонто,Канада)// Правда . –Режим доступу: http://pravda.if.ua /news-19377.html (дата звернення: 15.05.2016 р.). – Назва з екрана.
Заґратована юність (збірка) – Ірина Сеник [Електронний ресурс] //Чтиво: електронна бібліотека. – Режим доступу :http:// chtyvo.org.ua/authors/Senyk_Iryna/Zagratovana iunist_zbirka/ (дата звернення: 15.05.2016 р.). – Назва з екрана.
Ірина Сеник. Загратована юність. Поезія нескореного духу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// ukrlit.vn.ua/ lib/ senik/1.html (дата звернення: 15.05.2016 р.). – Назва з екрана.
Климчак М. Біла Айстра Любови [Електронний ресурс]: презентація книги-альбому в Українському Національному музеї /М. Климчак//Час і Поді . – Режим доступу: http: //www. сhasipodii. net/ article /6685/ (дата звернення: 15.05.2016 р.). – Назва з екрана.
Маринович Люба. Вишивані думи Ірини Сеник… [Електронний ресурс]/Л. Маринович//Захід-Схід: мистецько-літературний портал . – Режим доступу: http: //zahid-shid.net /index. php?rt=history&num=2&start=2 (дата звернення: 15.05.2016 р.). – Назва з екрана.
Метик Т. Калинець Ігор та Ірина: «Ми завжди були однодумцями…» [Електронний ресурс]/Т. Метик // Дзеркало тижня.Україна.-Режим доступу:http://gazeta.dt.uaSOCIETY/irina_ta_ igor_ kalintsi_mi_ zavzhdi_buli_odnodumtsyami.html (дата звернення: 15.05.2016 р.). – Назва з екрана.
Рапп І. Померла Ірина Михайлівна Сеник [Електронний ресурс]/І. Рапп; доповн. В.Овсієнко//Українська Гельсінська спілка з прав людини.- Режим доступу:http:helsinki.org.ua/2009/10/pomerla-iryna-myhajlivha-senyk/(дата звернення: 15.05.2016 р.) . – Назва з екрана.

Поезії присвячені Ірині Сеник

Я хочу викопать криницю
Таку я хочу викопать криницю
В степах, коли загомонить весна,
Щоб не дістати навіть зором дна
Й щоб пив із неї слідопит і птиця.

Нехай вона, як в небі зоряниця,
Стоїть собі між трав одним одна,
Дзвінкоголоса, наче та струна,
Що будить зрана сон душі в світлицях.

Для Вас росте калинове намисто,
Де сім смерек і гомін яворів,
Бо Ви душею й серцем зовсім чиста,
Пройшовши тричі пекло таборів.

Багнет вітрів впивався Вам у плечі,
Мороз калічив ноги і красу-
Душі своєї Ви в страшні хуртечі
Не продали катам за ковбасу.

Сніги сікли пекельно Ваші руки,
А Ви горнулись серцем до людей-
Душа німіла часто від розпуки:
ЇЇ ж хотіли вирвати з грудей

На Божий світ дивилися крізь грати,
Та не зреклись Христового Різдва-
Щодня летіли думами в Карпати,
Немов лелека до свого гнізда.

О там, де плай, дрімають чисті роси,
А мудре небо кличе в далину-
Сніги давно лягли на Ваші коси,
А очі випромінюють весну.

Коли ж огорне душу кривди спека-
Ви опустіть в криницю ту відро-
Махне крилом довірливо лелека,
Щоб не ржавіло Ваших дум перо.

А як гроза проснеться, де діброва,
/Я до розлогих гроз не звик/-
Нехай гуцулка, ткаля тонкоброва,
На світлу радість витче Вам рушник!

Де спить Дніпро, вже приспаний олжею,
Брехливий світ за день не розпізнать-
На Вас хай сходить Божа благодать,
Бо Ви охрещені Карпат землею!
Іван Зінченко.

Орисі (Ірині Сеник)

У темній хащі лісу вікового,
Де вічний присмерк виглушив траву,
Де тільки і росте, що гриб убогий,
Натрапив я на квітку польову.

Сухого грунту відшукавши клаптик,
Зросла вона на зло усім табу –
Хай тільки сонце тут засвітить раптом
Бодай якусь частинку на добу!

Тендітний цвіте степових просторів!
Про що ти сниш у нетрях лісових?
Який тебе тут вітер запроторив
Рости, як символ обріїв ясних?

Тобі б щоранку митися росою,
Впиватись сонцем, вабити комах…
Так ні ж…Тапер милується тобою
Постійна сіра сутінь у корчах.

Навіщо, не збагну, примхливий вітер
Заніс сюди твоє гнучке стебло?
Прирік тебе рости, цвісти й пахтіти
Там, де ніщо й ніколи не цвіло?

Усякий раз, згадавши чорну хащу,
Пригадую я квітку чарівну
І сам себе щораз питаю: – Защо
Судив їй Бог так мало талану?

Його шляхи для смертних-таємниця,
А втім я хтів би знати, що за знак?
Чого мені ночами часом сниться
У нетрях лісу зрослий дикий мак?
С. Караванський

Загратовані весни

Загратовані весни і літо-
Україні принесена жертва.
Як хотілось любити і жити…
А прийшлось хрест нести аж до смерті.

Приспів:
Вогниста доля зіркою горить…
В’язниця, вороги і сльози непролиті.
Багряний колір вишивок зорить,
Як маки у притишеному житі.

Кат червоний, диявол зловісний,
Не поставив її на коліна,
Бо у серці промінилась пісня
Про калину у рідній домівці.

Приспів
Лиш молилась щодня Господові,
Щоб терновий вінок України
Ще розцвів світлим весняним медом.
Волі цвіт,- прапор наш жовто-синій.

Приспів
Час, як води, покриє руїни.
Та воскреснуть сади й білі хати.
На священних могилах – у тіні-
Засиніє барвінок хрещатий.

Приспів
Відлетіла, мов янгол, у небо.
Світлий слід на скривавленій ріні…
Сумувати й журитись не треба:
Сам Христос у раю її стріне.

Ганна Костик.

Сеник

Твоя відвага, страднице Ірино,
Ввібрала в себе дух Каменяра,
Що розгорнувся гінко, стокорінно,
І став на прю – як Замкова гора!
І так стоїть , нескорена твердиня
Супроти тьми грабіжницьких навал.
Карай, карай московське мряковиння
Мечами сяйва, що дзвенять – як шквал !
Ідуть упівці з рідних Нагуєвич ,
Ідуть із Холму, йдуть із-за Дніпра.
Махнув правицею Роман Шухевич-
І б’є у дзвони Київська гора.
І ти на ній , самопосвятна Лесю ,
Посланко штабу, точний вістовий,-
Немов свята Ірина з піднебесся
Скликає дочок на священний бій .
Стоїш на ній , окрилена Ірино,
Пойнявши зором веселковий карк.
Приймай, приймай, майбутня Україно,

Геройський змаг, новітню Жанну д’Арк!

Яр Славутич

Ірині Сеник
Пані Ірино,
Славна Героїне!
Прийміть вітання щирі
У Ваш День!
Ми пам’ятаємо
Про подвиг Ваш, і нині
Даруємо і квіти, і пісень.
Ви на вівтар свободи й волі
Поклали молоде своє життя,
Зазнали і нещасть, і бід доволі,
Не марною жертовність була ця!
Бо волі дух нас кличе за собою
Боротися – всі труднощі здолати.
Вперед іти і українцям в Україні
кращу долю будувати,
Ми зичимо здоров’я Вам і щастя,
Щоб Бог дав сил для творчості й життя.
Нехай в цей день всі рідні й близькі
будуть разом з Вами,-
В душі панує Божа благодать!

Андрій Спас.

Ваші книги, поетичні збірки-це ваш життєпис:
«Сувій полотна» – проліг через терни,
«Загратована Юність» – без каяття,
«Біла айстра любові» – незабутнє кохання,
«В нас одна Україна» – рідна мати свята.
«Метелики спогадів» – виринають з дитинства
І летять на простори до вкраїнських сердець.
Словом, взором, душею я лину до Тебе,
Батьківщино священна, і до Твоїх дітей!

Андрій Спас

Вишивані узори Ірини Сеник

Стенд з роботами Ірини Сеник

Зразки вишивок розроблені І. Сеник

Підготувала бібліограф-краєзнавець

ЗК Бориславська публічна бібліотека Ірина Перелом

Loading