Легенди Борислава. Бориславська телевежа

Одного разу, у 73 році минулого століття, в Борислав навідався по партійних справах поважний чиновник із Києва. Приїхав він на два тижні, зупинившись в одному із санаторіїв Трускавця. І все ніби було добре: прекрасна погода, чисте повітря, шикарні апартаменти, нафтуся зранку і ввечері… Проте, окрім місцевих газет, на жаль, не було звідки почерпнути свіжу інформацію. Хоча телевізор в номері був, та він радше був музейним експонатом, оскільки жоден канал нормально не ловив сигнал. І коли, все-таки, телевізор вмикали, то на екрані можна було споглядати лише чорно білий шум із кольоровими вкрапинами розмитого зображення.

Саме цією проблемою перейнявся розлючений чиновник. Недовго думаючи, він гнівно зателефонував у столицю, висловлюючи та не добираючи етичних фраз, своє невдоволення. Ті, методом ланцюгової реакції, зателефонували, гримаючи добротним слівцем, в область, область, в свою чергу, до місцевої влади, і вже на ранок наступного дня нафтовики-креативники на найвищій точці Борислава встановлювали 41-метрову трубну бурову вежу. А вже надвечір приїхали телевізійники і вдало розмістили на її верхівці сучасний для того часу теле-радіотранслятор. Телевізори запрацювали.

Чиновник із серйозним виразом обличчя переглядав улюблені вечірні новини. А мешканці міста отримали нестандартну, унікальну телевежу, яка досі височіє над нашим містом, як символ славного нафтового минулого та блискавичної реакції на слово високопосадової особи.

Так говорять легенди, які роками передаються із уст в уста. Ми ж лише записуємо те, про що свідчать люди, і з величезним задоволенням переказуємо вам, любі читачі.

Матеріал підготував в рамках проєкту
“Легенди міста Борислава”
провідний спеціаліст відділу молоді та спорту
управління культури, молоді, фізичної культури та спорту Віктор Кравцов