Легенди Борислава. Будинок над річкою

Про будинок, у якому мешкала поетеса, багатолітній політв’язень Ірина Сеник, вже давно ходять легенди. В народі його називають «панським», і, мабуть, не просто так, адже він чимось схожий на Підгорецький замок – величну пам’ятку архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко.

Будинок над річкою був зведений у два етапи. Частину першого поверху звели ще в середині ХІХ століття, а в 1915-1916 роках він набув майже сучасного вигляду. В той час він знаходився за адресою: вулиця Малопольська, 261, і виділявся не лише вишуканим архітектурним стилем, а й своєю масивністю та висотою. Мало того, в ньому з внутрішньої сторони фасаду, як колись, так і досі, по обох сторонах розташовані двері, крізь які можна потрапити в усі без винятку квартири.

Місцеві розповідають, що це було зроблено нібито з метою протипожежної безпеки, однак, панська історія говорить геть по-іншому. Справа в тому, що будинок був зведений для багатих інженерів, які будували свої шедеври в Дрогобичі, Стрию і місті Лева. Тому, очевидно, колись через ці двері ходила прислуга й покоївки, аби прибрати кімнати і приготувати їжу до того, як панство зі своїми родинами повернуться з інших міст додому.

Навпроти будинку, кажуть, був фонтан, який рятував жителів у спекотні літні дні, а один з власників квартири поруч збудував корчму.

Родзинкою будинку було його опалення. Він обігрівався за допомогою мазутного парового котла, що було унікальним не тільки для нашого міста, а й далеко поза ним. Коридори прикрашала ліпнина, яку в радянський час, на жаль, поздирали. І тепер про історію будинку над річкою нагадують лише довгі, широкі коридори, високі і просторі кімнати квартир, а ще вкраплення української (галицької) сецесії на фасаді.

Матеріал підготовано в рамках
проєкту “Легенди міста Борислава”
Лідія Мазурчак (вчитель історії ЗОШ №4) та
Віктор Кравцов (спеціаліст управління культури, молоді, фізичної культури та спорту)