«Знайдіть справу, яку ви любите, а потім подумайте, як на цьому заробити!»

Як ви вважаєте, чи не пізно змінювати професію, бо виявилося нове покликання і є бажання зайнятися тим, до чого є прагнення? Однозначно відповідаємо: ні, ніколи не буває пізно, скільки б вам років не було. Адже світ, в якому ми зараз живемо, став настільки швидкоплинним, що здатність навчитися чомусь з нуля – це просто запорука виживання.
У більшості випадків першою причиною, яка втримує від зміни професії – гроші. Але й психологічний фактор відіграє далеко не останню роль у подоланні безробіття. Саме тому сьогодні радо відгукнулася провести тренінг для безробітних Бориславської міської філії Львівського обласного центру зайнятості, викладач психолого-педагогічного мінімуму та охорони праці НКК «Надвірнанафтогаз» Ольга Ридзанич.
Людина, уражена «синдромом безробітного», стає жертвою розповсюджених переконань. Одне з них: робота – дефіцитний товар, якого на всіх не вистачить. Погодившись з думкою, що до настання кращих часів шукати роботу марно, ви фактично прирікаєте себе на поразку ще до бою. Подібний негативний прогноз неодмінно збувається, адже апатія несумісна з кар’єрним успіхом і матеріальним добробутом. Фахівцем доречно було згадано китайських мудреців, які вважають, що кращі часи – це «вже» і «тепер», краще жити зараз. Пошук роботи вимагає психологічної витривалості та інтелектуальної гнучкості. Психологи вже давно зауважили, що оптимісти часто знаходять можливості, повз які більшість людей пройшла б мимо, і тому в них набагато більше шансів домогтися успіху в будь-якій справі. Але, звичайно ж, паралельно з роботою над собою необхідно робити інші реальні кроки до поставленої мети: підвищувати кваліфікацію або здобувати нову професію (за допомогою служби зайнятості це можливо зробити безкоштовно!), відвідувати співбесіди з роботодавцями, постійно полювати за корисною інформацією. Над собою треба працювати, адже світ не буде змінюватися, треба змінюватися нам.
Практичні вправи, запропоновані тренером, дали можливість учасникам «пошпортатись» у собі і відповісти на запитання: «Що ж ми самостійно робимо для того, щоб змінити ситуацію з працевлаштуванням?»
Також присутнім цікаво було почути про психологічні методи, як створення «позитивного якоря», «крісло-качалка», «швейцарський сир», «візуалізація». Найскладнішим виявилося «поїдання жаби» – почати робити найнеприємнішу справу.
На завершення зустрічі безробітні отримали рекомендації налаштовуватися тільки на успіх, адже в такому випадку можна ігнорувати тимчасові невдачі та зберігати ентузіазм. І хто знає, раптом саме завдяки тривалій паузі у працевлаштуванні ви зможете знайти своє справжнє покликання!
Плин нашого часу складається з того, що ми робимо. І якщо ж все-таки виникла ситуація, коли хочеш щось змінити, але не знаєш куди і як йти – треба взяти паузу, а для безробітних цією паузою і є відсутність роботи, та подумати. Життя одне. І воно варте того, щоб почувати себе щасливим щодня!
Олена Шевченко, начальник відділу активної підтимки безрбітних Бориславської МФ ЛОЦЗ