Йоган Зег

Йоган (Ян) Зег народився 2 вересня 1817 р. в м. Ланьцуті, у Західній Галичині (сучасна Польща), у сім’ї Йогана та Христини. Охрещений був місцевим римо-католицьким парохом. Батько його був аптекарем, а родина, можливо, була німецького або угорського походження. Навчався Йоган Зег у Дрогобицькій та Самбірській гімназії. У м. Самборі в 1830-х рр. працював учнем в аптеці, де вперше ознайомився з місцевими нафтопродуктами.

З 1844 р. вивчав фармацію у Віденському університеті, де 8 серпня 1846 р. склав іспит, а наступного дня захистив ступінь магістра фармації. Із 1848 р. Йоган Зег почав працювати у Львівській аптеці “Під зіркою”, яка на той час була найбільшою в Галичині. Власник аптеки Петро Міколяш, в 1852 р. створює при аптеці хіміко-фармацевтичну лабораторію, закуповує у дрогобицького підприємця Абрагама Шрайнера, колишнього бориславця, центнер бориславського недосконалого дистиляту гірської нафти з дуже неприємним запахом і доручає Йогану Зегу здійснити дистиляцію (ректифікацію) цього продукту до ступеня дорогого так званого “Oleumpetraealbum”, що доставлявся в аптеки з Італії і звичайно називався скальна олія (Petreoleum). Після довгих тижнів лабораторних експериментів Йоган Зег успішно виконує поставлене завдання -з дійснює дистиляцію та очищення нафтової ропи на окремі фракції. Для очищення нафти Й. Зег використав концентровану сірчану кислоту та содовий розчин.

Гасова лампа — світовий винахід!

30 березня 1853 р. у м. Львові, в аптеці «Під зіркою» на сучасній вул. Коперника, 1 (нині аптека № 24), із сирої нафти вперше у світі було добуто світло-коричневу речовину, яка добре горіла-гас (керосин).

«Через біль та головокружіння від чадних газів я часто навіть непритомнів. Через плями від нафти на моєму одязі люди уникали мене, вважаючи диваком», – писав Ян у спогадах. У бляшаній лампі, виготовленій львівським бляхарем Адамом Братковським публічно “засвітився” одержаний нафтопродукт, який, як Й. Зег так і інші, називали просто нафтою, що застосовувалася для освітлення. А 31 липня 1853 р. у головній львівській лікарні на вул. Личаківській розпочалося освітлення приміщень за допомогою ламп А. Братковського та нафтового дистиляту Й. Зега. Вночі, цього ж дня, за допомогою цього освітлення, була вперше у світі проведена складна хірургічна операція лікарем Заорським пацієнтові Владиславу Холєцкому.

Ще 27 травня 1853 р. Й. Зег подав до Намісництва у Львові заяву про видачу йому привілеювиключних прав (у сучасному розумінню патенту) на очищення нафти хімічним шляхом. До заяви додано опис винаходу і прохання збереження таємниці цього винаходу та квитанція про оплату в розмірі 40 флоринів конвертованою валютою. Привілей був виданий у Відні 2 грудня 1853 р.на ім’я Йогана Зега, магістра фармації у Львові та оголошений у пресі. Про це свідчать документи віденського та львівського архівів. У описі привілею вказується: “Винахід, очищення гірської нафти хімічним способом так, щоб вона завдяки цьому стала придатною до використання у технічних цілях”.

Ян Зег, як випливає з опису винаходу, одержав з нафти бензинову і гасову фракції та мазутний залишок. Одержаний продукт може бути використаний для освітлення в лампах, змащування шкіри тощо. Це, можна сказати, історична подія, що започаткувала нафтовий промисел в Галичині. Тут варто зазначити, що у США дослідження хімічного складу нафти було вперше здійснено і опубліковано професором хімії з університету у м. Яле Беняміном Сілліманом тільки 16 квітня 1855 р.

У 1883 році Ян Зег отримав австрійський патент на даний винахід. В цей час не було відомо, що робити з нафтою, або з продуктами її переробки. Традиційне використання їх як ліків було малоперспективним. Змазка для коліс у возах, засіб для чистки одягу також не відкривали великих перспектив. І тут Львів прославляється у світовому масштабі як місце, де вперше винайдено нафтову освітлювальну лампу.

У ті часи, львівські вулиці освітлювали доволі дорогою скельною олією. Ян Зег запропонував гас як значно дешевшу альтернативу, адже нафта тоді видобувалася у Дрогобичі і її кількості були достатні для освітлення вулиць Львова. Адам Братковський, спеціально під цю задачу, змінює олійну лампу, щоб світло здобувалося від гасу, а також пристрій, щоб можна було регулювати довжину ґноту, що впливало на яскравість світла. Додав скляну колбу, щоб захистити від вітру. Перша така гасова лампа була використана для освітлення тієї ж аптеки, де працював Ян Зег. Львів’яни одразу оцінили винахід, адже одна така лампа дає світла як 20 свічок! Від тоді гасові лампи почали жваво розкуповуватися місцевим населенням. “Купували господарі та люди з передмістя. Не один студент уночі вчився при світлі цих ламп”,- розказував Ян Зег.

Невдовзі ними починають освітлювати вулиці Львова. «Лампи запалюють із настанням сутінків і на цілу ніч, незважаючи на те, чи світить місяць, чи ні,- цитата із місцевої газети, 1853 рік. – На мешканців та гостей міста це нововведення справляє велике враження». Результат — за словами самого винахідника, керосинові лампи «виростали як гриби після дощу і горіли щомиті». Так, чи не кожне нічне вікно Борислава світилося вночі відфільтрованою рідиною, і «з цілого поселення залишилося заледве декілька господарств на окраїнах, котрі байдуже поглядали на те нове керосинове господарювання».

Результат – за словами самого винахідника, керосинові лампи «виростали як гриби після дощу і горіли щомиті». Так, чи не кожне нічне вікно Борислава світилося вночі відфільтрованою рідиною, і «з цілого поселення залишилося заледве декілька господарств на окраїнах, котрі байдуже поглядали на те нове керосинове господарювання».

Звичайно, що Ян Зег полишає роботу в аптеці, адже комерція починає його цікавити більше аніж аптечна справа. Гас його виробництва постачається не тільки у будівлі Львова, а й будівлі інших міст і країн. Видобуток нафти в околицях Борислава почав розвиватися шаленими темпами. На початку ХХ ст. у Галичині, що була провінцією Австро-Угорської імперії, видобували 5% світової нафти.
Йоган Зег, також, із озокериту та його похідних почав у лабораторії виготовляти свічки, про що свідчать архівні матеріали та привілей, виданий у Відні 23 листопада 1853 р.

Після свого винаходу магістр фармації Й. Зег повністю зосередився на подальшій праці в царині нафтопереробки. Він відкрив першу в Галичині у Львові цісарсько-королівську привілегійовану тобто з виключними правами, так звану Камфінфабрику, де дистилював та очищав нафту. А у Львові на вул. Краківській відкрив крамницю з продажу легкої нафти населенню для освітлення, а також легкої фракції (очевидно, бензину), як рідини для виведення плям з одягу та для інших технічних цілей.

Ян Зег продовжив виробництво та продаж гасу у Львові. Але, якщо винахід і приніс йому світового рівня визнання, то навряд те саме можна було сказати про його матеріальний прибуток: аналогічні виробництва швидко виникають у Львові, у Бориславі, та в інших містах. Так, мабуть, заведено, що людині щастить лише раз, і одним випадає талант бути успішним бізнесменом, а іншим – винаходити світло. Зег не став успішним бізнесменом… «…не дивно, що наданим мені привілеєм, говорячи в загальних рисах, я не міг скористатися. Не міг дістати ні капіталу до великого підприємництва, ні людей до праці, радий був, що багато інших співвітчизників з праці та думки моєї отримують користь… Через отримання привілею хотів насправді закріпити за собою свободу вибору місця очистки та продажу очищеного керосину. Але ніколи не мріяв про монополію в тій галузі місцевого промислу…Одні, корис-туючись чужою працею, здобувають собі щастя, інші, крім праці мозольної, на кожному кроці боротися мусять з різними труднощами у цьому житті».

В цей час у Галичині виникають безліч підприємств по переробці нафтових продуктів. Цьому також посприяв офіційний документ-гірничий статут, виданий 23 травня 1854 р. австрійським урядом, де, за дозволом влади, дозволявся видобуток нафти приватним особам, а також розмежування земельної власності від гірничої.

У 1854 р. на виставці у Мюнхені Йогана Зега було нагороджено похвальною грамотою за досконалий дистилят нафти. У грамоті вказувалося: “Йоган Зег, магістр фармації і власник привілею у Львові-Австрія: похвальне визнання за повну дистиляцію скельної олії”.

У рапорті (звіті) Торгово-промислової палати у Львові високому цісарсько-королівському міністерству торгівлі, промисловості та громадського будівництва про стан торгівлі та промисловості у регіоні за 1854-1856 рр., виданого окремою книгою в 1859 р. вказується, що тут діє “цісарсько-королівська привілегійована Камфінфаб-рика Йогана Зега” з двома дистиляційними апаратами та двома чанами (посудинами), на якій працювало чотири робітники. Ця фабрика переробила сировини: у 1854 р.-600 центнерів нафти; у 1855 р. та 1856 р. по 250 ц. З цієї нафти було виготовлено такі продукти переробки: „Asphalt” (нафтовий бітум); „Rectificirtes Brennöl” (ректифікована горюча (освітлювальна) олія); „Steinöl” (кам’яна олія, нафта); „Wagenschmiere” (мастило для возів, вагонів) та „Goudron” (гудрон). А сировина постачалася з Борислава Самбірського повіту, з Коломиї та Богородчан Станіславського повіту. Продукти продавалися більшою мірою у країні, а незначна частина була вивезена у західні країни та до Прусії (Німеччини). Також вказувалося, що за умов великих капіталів та вищій підприємливості могло б виробництво нафти створити у цьому регіоні вагому виробничу галузь. Згодом так і сталося. У Галичині створилася велика нафто-озокеритна промисловість країни з центром у Бориславі.
До 1858 р. Й. Зег доставляв у столицю Австрії Відень достатню кількість нафтового дистиляту для освітлювальних потреб. Ще з 1854 р. цей продукт для освітлення, як дешевший, почала використовувати Північна залізниця Австрійської імперії, а на прохання тодішнього директора пошти у Львові, Й. Зег з бориславської нафти виготовляв мастила до поштових возів у формі шматків мила.

Й. Зег мріяв про поширення і використання свого винаходу. Як і будь які винаходи, і цей винахід, має свою темну сторону. Справа у тому, що гас дуже вогнезаймистий. Та його долю спіткало велике нещастя.

12 лютого 1858 р. з фабрики до його магазину у Львові було привезено бочку з нафтопродуктами, яка була пошкоджена, з неї витікала рідина. Перед крамницею утворилася калюжа. За однією з версій, випадковий перехожий підпалив дистилят, вогонь перекинувся на крамницю де дружина Й. Зега Дорота, з дому Облочинська, та її 17-річна сестра Герміна, що продавали нафтопродукти, трагічно загинули у вогні. На Личаківському цвинтарі є надгробний пам’ятник, що уцілів: дві молоді жінки, охоплені полум’ям, спрямували руки до неба, прохаючи порятунку. Ця жахлива подія спалахнула світ, до гасу почали ставитися набагато обе-режніше.

Шокований катастрофою Й. Зег на якийсь час припинив успішно розпочату ним справу, проте, уже наприкінці 1858 р. він організовує нову крамницю з продажу нафтопродуктів на розі вул. Довгої (сучасна вул. Театральна), навпроти нинішнього театру ім. М. Заньковецької. Про це свідчить реклама у львівській газеті “Przeglądpowszechny” від 5 та 8 січня 1859 р.

Однак, збільшення згодом переробки нафти іншими підприємцями, як у краю так і за кордоном, та через конкуренцію численних, більших підприємств, спонукало винахідника нафтопереробки та промисловця залишити розпочату ним справу.

Бориславський період

21 серпня 1875 р. Й. Зег одержав концесію на створення в Бориславі аптеки на вул. Панській (сучасна вул. Шевченка, 12), яку відкрив у березні 1876 р. з назвою “Зірка”. Ян Зег був власником аптеки у Бориславі понад 20 років. Він вдруге одружується, з Марією (третя сестра з Облочинських), з якою у них було дві дочки, і до останніх своїх днів був власником аптеки у Бориславі.
Й. Зег та його родина була в дружніх стосунках з письменником Стефаном Ковалівим. Дружина та дочка Й. Зега були хресними матерями двох дітей С. Коваліва. В своїх творах С. Ковалів описує аптекаря Йогана Зега.

Після короткочасної хвороби він помирає 25 січня 1897 р. у Бориславі, і похований на колишньому старому цвинтарі, що на розі сучасних вулиць Володимира Великого і Героїв ОУН-УПА. Згодом власниками аптеки були: дочка Й. Зега та її чоловік, Алєксандр Хоміньскі, в 1920-30 рр. Артур Ротенберґ. А в 1973 р., у зв’язку із новою радянською забудовою міста, міська влада знесла будівлю аптеки Й. Зега.

Увічнення пам’яті Йогана Зега

У 13-му томі “Енциклопедії загальної” за 1902 р., на 516 сторінці у статті “Скальна олія” вказується, що промислова розробка з нафтопереробки розпочалася у Галичині з 1853 р. Професор Ягейлонського університету, у Кракові, доктор Тадеуш Естрайхер та професор Вроцлавського університету Казимир Маслянкевич, у статті про Йогана Зега, відповідно у 1934 р. та 1955 р. назвали його “Забутий піонер нафтової промисловості”.

Отже, ми належно віддаємо сьогодні почесті цьому творцю нафтопереробної промисловості України. Ім’я Йогана Зега повинно посісти заслужене місце в історії нафтово-озокеритної промисловості України, а його життєва та творча діяльність була якнайбільше поширена та розповсюджена.

Меморіальна дошка на стіні приміщення аптеки у Львові.

Пам’ятна таблиця в м. Борислав

7 вересня 2007 р. до Дня міста Борислава та Дня працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України у м. Бориславі на вул. Шевченка, 12, о 13.00 год., відбулося урочисте відкриття та посвячення пам’ятної таблиці винахіднику промислової перероб-ки нафти Йогану Зегу з нагоди 190-річчя від дня народження та 110-річчя від дня його смерті.
На пам’ятній таблиці викарбовано напис українською та англійською мовами:

НА ЦЬОМУ МІСЦІ ЗНАХОДИЛАСЯ АПТЕКА, В ЯКІЙ ПРОЖИВАВ ТА ПРАЦЮВАВ ЙОГАН (ЯН) ЗЕГ
(02.09.1817, м. Ланьцут – 25.01.1897, м. Борислав)
МАҐІСТР ФАРМАЦІЇ, ДОСЛІДНИК, ВИНАХІДНИК І ЗАСНОВНИК НАФТОВОЇ ТА ОЗОКЕРИТНОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ПЕРЕРОБКИ В УКРАЇНІ – 1853 РОКУ, ПЕРШИЙ АПТЕКАР У БОРИСЛАВІ З 1876 РОКУ.

THE CHEMIST’S WHERE JOHAN ZEH
(02.09.1817, Lantsut – 25.01.1897, Boryslav)
LIVED & WORKED IS SITUATED AT THIS PLACE THE MASTER OF PHARMACY, THE RESEARCHER, THE INVENTOR AND THE FOUNDER OF OIL &OZOCERITE INDUSTRIAL PROCESSING IN UKRAINE SINCE 1853. THE FIRST CHEMIST IN BORYSLAV SINCE 1876.

2008 року у лівому крилі будинку на вулиці Вірменській, 20 у Львові міститься ресторація-музей «Гасова лямпа» з власною колекцією гасових лямп, біля якої стоїть пам’ятник винахідникам гасової лампи — Ігнатію Лукасевичу та Яну Зегу (авторство — скульптор Володимир Цісарик).

2017 року виповнилося 200 років з дня народження Й. Зега та 120 років з дня завершення його земного шляху. Напередодні 200-річного ювілею, у серпні, Укрпошта випустила в обіг художній маркований конверт «200 років від дня народження фармацевта Яна Зега», а безпосередньо в день народження новатора, 2 вересня, у Львові відбулося погашення «Першого дня», присвячене знаменній даті.

2017 році в рамках проекту «Галицька Каліфорнія» на цвинтарі де похований Йоган Зег встановлено двомовну (українською та англійською) інформаційну табличку про місце поховання Йогана Зега.

У 2020 році, у Бориславі, на нафтових качалках міського парку культури та відпочинку, встановили фігурки Роберта Домса та Яна Зега. Про це повідомив мер Борислава Ігор Яворський .
«Борислав розповідає про свою історію за допомогою мистецтва. Фігури Яна Зега з гасовою лампою та Роберта Домса з кухлем пива тепер «гойдаються» на качалках в міському парку. Інсталяції – рухомі, адже верстати-гойдалки – діючі».

27 січня 2021 р., у Бориславському міському парку культури і відпочинку урочисто відкрили аптеку-музей всесвітньо відомого винахідника нафтової промисловості Йогана Зега.

Проєкт «Встановлення аптеки-музею Йогана Зега» виграв грант на Конкурсі ініціатив місцевих карпатських громад, який проводила Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна».

9 грудня 2021 року на місці бувшої аптеки Й. Зега, вул. Шевченка,12 відкрито пам’ятник Йогану Зегу, створений скульптором Романом Киктою в рамках проєкту «Нафтова колиска Європи: забута історія Польщі і України» за Програмою транскордонної співпраці Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.

Підготувала бібліограф-краєзнавець ЗК «Бориславська публічна бібліотека» Ірина Перелом.