У вівторок, 24 грудня, о 14.00 год. для вшанування педагога та письменника Стефана Коваліва з нагоди річниці з дня його народження на кладовищі в мікрорайоні Потік відбудеться панахида та покладання квітів.

Стефан Михайлович Ковалів, знаменитий бориславець, сучасник великого Каменяра, письменник і педагог народився 25 грудня 1848 року в селі Брониця. Його дитячі роки минули у страшних злиднях. Стефан закінчив школу отців Василіян у Дрогобичі. Пізніше вчився в нижній реальній школі у Перемишлі, заробляючи на життя приватними уроками та участю в дяківському хорі. Та так і не закінчивши навчання, він три роки працює вчителем у різних школах та вступає до Львівської учительської семінарії, де йому пропонують залишитись викладачем. Та все ж він повернувся до рідного села. Наприкінці грудня 1879 року Стефана Коваліва перевели з Брониці до Борислава, призначивши завідувачем школи, в якій він пропрацював понад сорок років. Це приміщення збереглося і донині. Але тепер тут міжшкільний навчально-виробничий комбінат трудового навчання і професійної орієнтації учнів.

Саме у Бориславі 1881 року Стефан Ковалів розпочав свою письменницьку діяльність. Причину цього він пояснив 1900 року в листі до Осипа Маковея: “Тут я побачив дива, яких до сеї пори не лучалося мені видіти, стрічався з різнородними заграничними людьми з Америки, навіть з Австралії, бачив нужду, деморалізацію нашого бідного беззащитного народу і кричати не міг: “За що б’єш? Йой, йой, за що б’єш?..”, то і почав писати, і тото мене тихомирило”.

Твори про Борислав Стефана Коваліва за характером оповіді й організації художнього матеріалу наближаються до нарисів або навіть до ескізних зарисовок найбільш разючих фактів, що їх спостерігав письменник у цьому центрі “галицької Содоми”. Витримані у спільному стильовому ключі, об’єднані спільною темою, вони розкривають її з різних боків, що й створює широку панорамність зображуваного. Твори цього угрупування об’єднуємо у цикл, єдність якого убезпечується змістом, мотивами, що перегукуючись, відтворюють трагедію людської особистості в капіталістичному суспільстві, показують причини і наслідки “суспільних болячок”. Ідеї, наскрізні образи переходять з оповідання в оповідання; деталі, подробиці, взяті “живцем” з конкретно-локалізованої дійсності, створюють ілюзію автентичності.

Стефан Ковалів посідає чільне місце серед українських письменників останньої чверті ХІХ століття. У його творах змальовані правдиві картини життя тодішнього Борислава, і вже ніхто після Івана Франка так яскраво не зобразив життя бориславців того часу, як Стефан Ковалів. Його іменем названа вулиця міста, його ім’я носить одна з місцевих шкіл. Він гідно доповнює низку великих людей, які жили і творили у нашому місті.

«Пам’ятай, що найбільше щастя і багатство – це залишити по собі в народі чесне ім’я і добру пам’ять», – Стефан Ковалів.