Перейти до основного вмістуПерейти до навігації

Про робочий час та його види

Що таке робочий час?

Законодавець визначає поняття робочий час як час, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати трудову функцію відповідно до трудового договору і законодавства про працю.

Які є види робочого часу?

Трудове законодавство встановлює такі види робочого часу:

  • нормальної тривалості;
  • неповний робочий час;
  • скорочений робочий час.

Робочий час нормальної тривалості

Відповідно до ст. 50 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) встановлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Оце і є робочий час нормальної тривалості.

Для кого установлюється скорочений робочий час?

Скорочена тривалість робочого часу установлюється для певних категорій осіб. Так, зокрема, передбачена ця гарантія для неповнолітніх осіб:

  • для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
  • для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.

Варто зауважити, що тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для кожної з категорій осіб відповідного віку, які зазначені вище.

Хто ще має право на скорочену тривалість робочого часу?

Цим правом наділені також: працівники, зайняті на роботах з шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень. Причому, перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується у порядку, встановленому законодавством.

Законодавством встановлюється також скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Важливо, що скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

За яких умов установлюється неповний робочий час?

Неповний робочий час, а саме: неповний робочий день або неповний робочий тиждень – може установлюватися за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Цікаво й те, що це може відбутися як при прийнятті на роботу, так і згодом після кількох років роботи працівника.  Зазначу, що на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі, таку, що знаходиться під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати й неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Як здійснюється оплата у такому випадку?

Оплата праці у цьому випадку провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Звертаю увагу, що робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

___________________________________

Отримати правову інформацію, консультацію і роз’яснення з правових питань, послуги зі складення заяви, скарги та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру), можна звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (м. Борислав, вул. Міцкевича, 64) у зручний для Вас спосіб:

  • зателефонувавши: 097 133 93 67 (Бориславське бюро правової допомоги), 067 16 77 144 (Стрийський місцевий центр), на гарячу лінію 0800 21 31 03
  • надіславши запит в месенджер фейсбук сторінки: https://www.facebook.com/Stryi.Legalaid.UA/
  • надіславши листа на адресу електронної пошти: [email protected] (Бориславське бюро правової допомоги),
  • skype: Бориславське бюро правової допомоги
  • залишити своє звернення у скриньці для звернень громадян

Також є можливість скористатися довідково-інформаційною платформою правових консультацій «wikilegalaid» https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php

Loading