У Бориславі після 140-річної перерви “відкривають вхід” в озокеритну шахту Франца Йосифа

На вул. Д.Галицького облаштовують ще один новий туристичний об’єкт. Цього разу він стосується бориславського озокериту, відомого на увесь світ.

13 вересня, рівно 140 років тому, відбулась неординарна подія, яка назавжди залишиться визначною в історії нашого міста – візит Австро-Угорського цісаря Франца Йосифа до Борислава. Відвідини монарха мали дві причини – відкриття новозбудованої озокеритової шахти, яку тоді й назвали його іменем, та особиста зацікавленістю містом, яке приносило йому стільки прибутків, що входило у трійку лідерів серед наповнювачів казни цілої імперії.

Завдяки застосуванню передових технологій кінця ХІХ століття, шахта імені Франца Йосифа у Бориславі стала найбільш продуктивною у Євразії, а надходження від неї становили 12-15% від загальної суми з усіх тогочасних підприємств міста.

Майже століття потому на її місці розташували вентиляційний кіоск, який стоїть й донині. А сьогодні він перетворюється в туристичну локацію з цікавим історичним минулим.

Завершуються роботи із її облаштування. Будівлю облицювали дерев’яним зрубом, який, за давньою технологією, просочили нафтою (ідея – Павла Деленкевича, викладача Львівської академії мистецтв), облаштували нове накриття даху. На одній зі стін завершується створення муралу у вигляді реалістичного входу в саму шахту. Майстерно творить правдоподібну ілюзію художник-монументаліст, випускник Львівської національної академії мистецтв Назар Мартинюк.

Навколо об’єкту комунальники облаштували територію – вимостили стежки бруківкою та висадили хвойні дерева. Також тут встановлено камінь (із Мразниці) з інформаційною таблицею та QR-кодом, перейшовши за яким, можна буде дізнатись про локацію більше. На качалці поруч – фігура самого цісаря, який спостерігає за шахтою, подібно як у парку Зег та Домс

«Борислав має неймовірно багату історію, яка мало кому відома, і ми просто зобов’язані її розказати світу. Наше місто – унікальне, і кожен нововідкритий факт про нього розкриває його потенціал та наповнює все більшим відчуттям гордості», – зауважив міський голова Ігор Яворський.

Процес створення:

________________

Довідково:

Відома озокеритна шахта Франца Йосифа у Бориславі на Волянці, названа на честь Його Величності Австрійського кайзера, славетна бориславська шахта«Franz Josef Schacht» стала символом могутності монархії та величності її престолу. Цікава і драматична історія шахти оповита дивовижними легендами.

Будівництво шахти впродовж 1879 року символічно співпало з утворенням за ініціативи Австро-Угорської монархії військового блоку («Троїстий союз», 1879 р.), який невдовзі вступить у Першу світову війну з Антантою. Саме завдяки ресурсам Борислава Австро-Угорщина стає першою озокеритовою і третьою нафтовою (після США та Росії) світовою потугою, що посилює її конкурентне середовище у світі. Борислав стає зіркою надії на експансію та військову гегемонію, адже ключі успіху знаходилися саме тут – у його надрах.

Ця гірнича споруда була збудована у 1880-му році французькою фірмою «Société Franҫaise Minerale de Cire et Petrole» за найновішими на той час досягненнями науки і техніки. Її освячував сам цісар, який ексклюзивно приїхав 13 вересня 1880 року оглянути «Бориславське ельдорадо».

На відміну від інших копанок з дерев’яними шатрами, які на той час покривали весь Борислав, шахта Франца Йосифа була справжнім інноваційним дивом. Вона була вищою за п’ятиповерховий будинок із металічними конструкціями, оснащена сучасними механізованими приводами, потужною вентиляцією та системою відкачки води. Транспортування породи здійснювалося вагонетками по металічних вузьких коліях. Шахта складалася з двох стовбурів та двох горизонтів (на глибині 80 м та 120 м).

За короткий час із шахти видобуто 2 000 вагонів озокериту, вартістю 10 000 000 австрійських крон. Продукція відправлялася у Польщу, Австрію, Німеччину, Росію, Швейцарію, Бельгію, Францію, Іспанію, Англію, Грецію. З цього унікального мінералу виготовляли свічки, мастику для меблів та підлоги. У косметиці та фармації бориславський озокерит йшов на виготовлення вазеліну, кремів, мазі. У хімічній промисловості з нього виготовляли канатні мастила. Озокерит стає незмінним для імпрегнації (просочування) паперу, деревини, тканин, винних корків. Найбільш відоме у світі застосування бориславського воску для ізоляції трансатлантичних телеграфних кабелів між США та Європою.

Умови праці на шахті французької фірми «Société Franҫaise Minerale de Cire et Petrole» були кращими, ніж у інших підприємців, оскільки багато видів ручної праці замінили машини. Тут був 8-и годинний робочий день (у інших 12-ти годинний), для робітників збудували гуртожитки (т.зв. кесарні).

На жаль, епоха слави шахти Його Величності Франца Йосифа була неймовірно короткою, її яскрава зірка дуже швидко згасла. Вона тривала лише 10 років. У 1891 році за драматичних обставин шахта перестала працювати, а з 1892 року назавжди припиняє своє існування та більше ніколи не відновить свою роботу.

Чи не була історія відомої бориславської шахти Франца Йосифа містично-пророчою для імперії Габсбургів, яка також невдовзі розпалася, а багаті ресурси Борислава опинилися в інших руках… .

Інформацію підготував Ігор Романюк на основі джерел:
Josef Muck. Der Erdwachsbergbau in Boryslaw. J.Springer Verlag, Berlin 1903. – 218 s.
Мирон Цайтлер. «БОРИСЛАВ: екологія, природні ресурси, сталий розвиток».