Під Крутами пішли в безсмертя

Щороку, 29 січня, ми вшановуємо пам’ять молодих героїв, що 1918 року полягли біля залізничної станції Крути, захищаючи Українську народну республіку від більшовицьких загонів, які рвались до Києва. 

Бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Наступ панівних сил ворога було припинено на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу, який означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Незалежність УНР спочатку довелося захищати від російської військової агресії силами добровольчих формувань. 29 січня 1918 року в Крутах перебувало до 520 українських вояків, юнаків і студентів при 16 кулеметах та з однією гарматою на залізничній платформі. У росіян була десятикратна перевага в живій силі, мали бронепотяг та артилерію. Завдяки вигідній позиції та героїзму бійців українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступила до ешелонів на станції неподалік і вирушила в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, заблукала у темряві, повернувшись до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Їх катували, а потім стратили. Згодом частину героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

Пізніше українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (завдяки Брестському договору) звільнили від більшовиків всю територію України. Події Української революції засвідчили:  державність без армії – неможлива.

Сміливість та жертовність Героїв Крут  зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. Ті, хто загинули у битві під Крутами, назавжди залишаться у нашій пам’яті.