Бюро правової допомоги. Як безпечно позичати  кошти: практичні поради

У житті кожної людини рано чи пізно виникає така ситуація, коли потрібно в когось взяти в борг кошти, позичити їх. Часто буває так, що позичальники й позикодавці, не орієнтуючися у правовому просторі, навіть і не думають закріпити факт позики грошей письмово. А потім їм доводиться відстоюватися своє право у суді.

Консультує Софія Кілівнік – головний спеціаліст Трускавецького бюро правової допомоги  Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Чи регулюються законодавством правовідносини, які виникають між позичальником та позикодавцем?  

Мушу зазначити, що серед громадян побутує переконання, що такі правовідносини не урегульовані. Однак, це не відповідає дійсності. Правовідносини, які виникають між позичальником та особою, якій позичають регулюються багатьма нормативно-правовими актами. Зокрема, ці правовідносини урегульовані у Цивільному Кодексі України статтями 1046-1049.

Що саме регулюють зазначенні статті?

Вказані статті регулюють правові основи позики. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей. Причому, зауважу: повернуті речі повинні бути  того ж роду й відповідати тій якості речі, що позичальник брав у позикодавця.

Тобто, для того, щоб бути впевненим, що позичальник поверне кошти потрібно досягнути домовленостей та закріпити їх письмово?

Так,  законодавством встановлено, що у разі, якщо сума, яку ми збираємося позичити  не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (що складає 170 грн),  то договір повинен бути укладений письмово.

Чи може бути позикодавцем юридична установа, наприклад, підприємство? Чи ним може виступати лише фізична особа?

Так, позикодавцем може бути і юридична особа, адже про це чітко зазначено в ст. 1047 Цивільного Кодексу України, проте, якщо позикодавцем є юридична особа, то договір має бути укладений виключно в письмовій формі, незалежно від суми позики.

З якого моменту можна вважати, що договір є укладеним?

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Яку інформацію треба зазначити у цій розписці?

Зазначену розписку варто скласти у двох ідентичних примірниках. Перш за все необхідно подбати, щоб розписка містила паспортні дані, прізвище, ім’я та по батькові, та ідентифікаційний код особи,  яка позичає та особи, якій позичають кошти чи певну річ (речі).

Наступним пунктом потрібно обов’язково зазначити, в якій сумі надається позика. Суму потрібно вказати цифрами і також продублювати прописом. Законодавством встановлене наступне: Грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Звертаю увагу, у разі, якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, у такому випадку сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Разом з тим, може бути договором встановлено інший порядок її визначення.

Наступним пунктом необхідно вказати таку інформацію: на який термін надається позика. Це важливо, адже, якщо про термін не буде зазначено, то відповідно до ст. 1049 ЦК України, позика вважається виданою до пред’явлення вимоги сплати. Тобто не буде міститися дата, до якої боржник повинен віддати борг. І коли позичальник захоче отримати свої кошти він спершу повинен надіслати боржнику вимогу сплатити борг.

У кінці розписки кожна зі сторін кладе свій підпис та зазначається дата складання розписки.

Якщо зазначений термін, в який боржник повинен повернути борг минув, але борг не повернений, що робити в такому разі?

У такому випадку позичальнику варто відправити рекомендованим листом з повідомленням про вручення  на поштову адресу боржника вимогу повернути борг. Якщо боржник відмовлятиметься від сплати або ж проігнорує вимогу, позичальник  за захистом своїх прав вправі звернутися до суду. Проте потрібно враховувати, що в таких справах  передбачено строк позовної давності. Так, протягом трьох років з часу спливу терміну повернення боргу позикодавець може звернутися  до суду з позовною заявою.

Разом з тим, інформуємо, що для отримання  безоплатної правової допомоги звертайтесь у зручний для Вас спосіб:

• Бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Борислав, вул. Міцкевича, 64;
• зателефонувавши:  097 133 93 67 (Бориславське бюро правової допомоги),  067 16 77 144 (Стрийський місцевий центр), на гарячу лінію 0800 21 31 03;
• надіславши запит в месенджер нашої фейсбук сторінки: https://www.facebook.com/Stryi.Legalaid.UA/;
• надіславши листа на адресу електронної пошти: е-mail:  [email protected] (Бориславське бюро правової допомоги);
• skype: Бориславське бюро правової допомоги;
• Ви можете також скористатися довідково-інформаційною платформою правових консультацій «wikilegalaid» https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php