Ми пам’ятаємо!

Сьогодні, 26 червня, виповнюється сім років з того дня, коли перестало битись серце щирого патріота, відважного бориславчанина Артура Гулика. 

Артур був добровольцем та служив кулеметником у батальйоні оперативного призначення військової частини 3027 Нацгвардії України імені Кульчицького.

26 червня 2014, в часі оголошеного «перемир’я», російські терористи здійснили масований — із застосуванням танків та мінометів — штурм блокпоста № 1, що був розташований на північно-західній околиці Слов’янська в районі водойми Рибгоспу — поблизу селища Мирне. Бойовики почали обстріл з боку дамби і дороги, після чого пішли на штурм. У перші хвилини бою було підбито два БТРа десантників 95-ї аеромобільної бригади. В підбитому БТР-80 загинув солдат Ігор Ващук. Нацгвардійці Артур Гулик з товаришем Олександром намагались врятувати десантника, але він вже помер. Коли відходили від БТРа, поряд влучив снаряд. Артуру перебило судину під ключицею, побратими надали йому першу допомогу, але він втратив свідомість і помер у бліндажі за кілька годин. 

В останню путь 30-річного героя проводжали тисячі людей, знайомих і незнайомих, – спочатку на столичному Майдані Незалежності, а потім у рідному Бориславі, де на вшанування його пам’яті була оголошена триденна жалоба, та у Трускавці, де він упокоївся поруч із могилою матері.

8 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням сесії Бориславської міської ради у 2014 році присвоєне звання «Почесний громадянин міста Борислава» (посмертно).

9 січня 2015 у Бориславі на фасаді будівлі ЗОШ № 5 встановлено пам’ятну дошку загиблому Артуру Гулику, який вчився у цій школі.