У Бориславському музеї освятили підвальне приміщення, де буде встановлена експозиція жертв комуно-більшовицького терору
У Бориславському музеї освятили підвальне приміщення, де буде встановлена експозиція жертв комуно-більшовицького терору
Вчора, 9 листопада, символічно у День працівників культури та майстрів народного мистецтва у Бориславі в Історико-краєзнавчому музеї відбулася важлива подія — освячення підвального приміщення, колишньої катівні НКВД. Згодом там буде встановлена експозиція жертв комуно-більшовицького терору з восковими фігурами періоду катувань. А зараз в цій частині експонується виставка, присвячена Голокосту.
Розпочався захід з короткої історії про саме приміщення, яку розповів директор музею Андрій Спас. На якусь мить ніби вдалося повернутися у ті часи, адже навіть сама атмосфера всередині сприяла цьому. Після екскурсу у минуле чин освячення здійснив настоятель храму Вознесіння Господнього о. Анатолій Демченко.
З приводу цієї події міський голова Ігор Яворський зазначив: “Перебуваючи тут, охоплює страх. Адже події, які тут відбувалися, є дуже схожими на ті, які зараз відбуваються в Україні там, де ступила нога окупанта. А про сьогоднішню подію хочеться сказати одне: завжди потрібно шукати можливості, а не причину. А їх, спираючись на війну, можна було б знайти безліч. Та ви знайшли можливості. Дякую всім, хто причетний до відновлення приміщення, кожному, хто тут трудився. Бо це наша історія!”
Натомість Андрій Спас подякував міському голові за підтримку та за фінансування музею у такий непростий час. Виразив вдячність всім меценатам, благодійникам та підприємцям, що внесли свою частинку в цю справу. Виробнича база Борислава під керівництвом Сергія Батюка, директор КП “Бориславтеплоенерго” Богдан Дубас, заступник директора КП “Вододар” Олег Спас, столярня Анатолія Линіва та столяр Іван Лехновський, мешканець нашого міста Олег Говіщак, підприємці Олександр Зварич, Руслан Зелінський, Ігор Сулима, Ігор Кушнір та Роман Васько — це ті люди, які активно допомагали матеріалами, роботою чи транспортом. Кожному з них Андрій Миколайович вручив подяки за благодійний внесок.
З нагоди професійного свята — Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва директор музею вручив грамоти працівникам, а також ветерану музейної справи, який багато років пропрацював у музеї, Івану Вальку.
На завершення заходу музичний твір на дудуку виконав викладач Бориславської школи мистецтв Андрій Мацьків.
А тепер трішки детальніше. Мало хто з бориславців знає, що першочергово будівля Історико-краєзнавчого музею була офісом нафтової компанії під назвою “Фанто”, засновником якої був Давід Фанто. Функціонувала вона орієнтовно до 1939 року. А потім це вже була катівня НКВД. У цьому будинку було закатовано 44 людини. З них 27 – українців, 16 – поляків, 1 – австрійка. У 1990 році на фасадній частині будівлі встановлена меморіальна таблиця з написом: «Перехожий! Зупинися на мить і схили голову. Тут у 1941 р. містилася катівня НКВД. Мури цього будинку просякнуті кров’ю замордованих бориславців – українців, поляків, німців. Вічна їм пам’ять!».
Музей заснований там з 1993 року. І зараз там розміщуються експонати у 5 виставкових залах. У підвальному приміщенні зараз на постійній основі виставлено банери Голокосту з історіями та світлинами. До речі, подарував їх професор Йозеф Ліпман, який ще маленьким хлопчиком покинув Борислав. У 2012 він вперше від того часу приїхав сюди, а 2013 зробив подарунок для музею.
Роботи у підвальному приміщенні ще будуть продовжувати, але значна частина тут вже зроблена. Відремонтовано сходи, зроблено стіни, освітлення, реставровано двері. Так власними силами та з допомогою небайдужих людей навіть у такий складний для країни час у Бориславі відновлюють історичну пам’ять, яка назавжди житиме і нагадуватиме нам про страшні події тих часів.
