“Запали свічу пам’яті”

Сьогодні, 26 листопада, у Бориславі, як і по всій Україні, пройшла Всеукраїнська акція “Запали свічку пам’яті” до Дня пам’яті жертв голодоморів. Захід відбувся біля Історико-краєзнавчого музею нашого міста. 

Під звуки “Мелодії” Мирослава Скорика, яку зіграли викладачі Бориславської дитячої школи мистецтв Оксана Труш та Марія Деменко, присутні запалили свічки пам’яті. Настоятелі храмів міста відправили поминальну панахиду і громада міста помолилася за душі всіх невинно вбитих людей. 

Колоски до пам’ятної таблиці колишньої катівні НКВС поклали заступник міського голови Роксоляна Гарасимів та в. о. начальника управління культури, молоді, фізичної культури та спорту Володимир Рахель. 

Про те, як важливо пам’ятати свою історію та якою ціною дається нам наша незалежність зараз говорив депутат Бориславської міської ради Андрій Спас. “Біла молитва братика” прозвучала у виконанні Юрія Симовича. 

Щоб вижити, тоді люди пекли собі маторжаники. Це були трав’яники з натертої трави, замішаної на гарячій воді з насінням льону, хлібці з висівок, макухи, борошна та жолудів, коржики з кропиви, кори дуба з висівками або ж палянички з картопляних відходів і залишків зернят. Щоб вижити, тоді люди пекли собі маторжаники. Це були трав’яники з натертої трави, замішаної на гарячій воді з насінням льону, хлібці з висівок, макухи, борошна та жолудів, коржики з кропиви, кори дуба з висівками або ж палянички з картопляних відходів і залишків зернят. Такі хлібці за переказами далеких голодних років спекли працівники Бориславського ліцею. Їх присутнім роздавали маленькі хлопчик та дівчинка.

А на завершення акції перед будівлею музею запалали свічки пам’яті задля вшанування невинних жертв страшних голодних 1921-1923, 1946-1947 років та безжалісного голодомору 1932-1933.

Голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасне покоління. Пам’ятаємо!