Як нестерпно болить, коли біля могили діти кричать: “Тату”. Але він вже не чує… Він ніколи більше не прийде додому, не обійме та не погладить дитячу голівку. Бо його життя в одну мить обірвала клята війна.
Микола Куриляк загинув ще 23 березня 2022 року у м. Попасна на Луганщині. Досі вважався безвісти зниклим. І аж сьогодні, 16 травня, його привезли в рідне місто. Навколішки, тихо витираючи сльози, дорогою Героя зустрічали мешканці Бориславської громади.
Парастас за упокій душі та чин похорону відбувся у каплиці Зіслання Святого Духа. Звідти траурна колона вирушила на кладовище. Там, на Алеї Героїв, Захисника поховали під звуки триразового збройового салюту та Державного Гімну України.
Схиляємо голови у скорботі, сумуємо разом з рідними та молимося за кожну родину, яка втратила найрідніших. Не забудемо сліз матерів, дружин, дітей…
