Урочистий захід до Дня Конституції України
28 червня 1996 року о 9 год. 18 хв після 24 годин безперервної праці Верховна Рада України прийняла та ввела в дію Конституцію України. Сьогодні минає 27 років з часу затвердження Основного Закону нашої держави. І вже вдруге відзначаємо цей день в час повномасштабної війни.
А все те, що гарантовано нам, українцям, Конституцією, мужньо і віддано боронять наші Захисники ціною власного життя. Загиблих Героїв Бориславської громади, які віддали найдорожче у боях за рідну землю, сьогодні, 28 червня, нагородив медалями “Хрест Патріота України” посмертно міський голова Ігор Яворський.
“Загалом в історії української держави було три Конституції – Конституція Пилипа Орлика 1710 року, Конституція 1918 року та чинна Конституція, прийнята 1996 року. Вони відрізняються одна від іншої, але й водночас мають одну важливу спільну ознаку: кожну з них всі покоління українців захищали. Так і сьогодні нашу Конституцію доводиться відстоювати. На жаль, нещадний ворог напав на нашу державу і незламний український народ вкотре став на захист свого суверенітету. Ціна незалежності – дуже висока. Найкращі віддають найцінніше – своє життя. Наше завдання – повсякчас пам’ятати про подвиг Героїв, які зараз з небес захищають свою рідну землю. І зробити все, щоб наші наступні покоління усвідомлювали ціну незалежності та чітко знали, хто є одвічним ворогом нашої держави”, – сказав Ігор Романович.
На чорно-білих світлинах – щирі очі тих, хто вірив в перемогу, хто найбільше хотів вигнати російську нечисть з української землі, хто віддав найдорожче, щоб захистити найрідніших.
Ярослав Драгуш – бойовий медик, що рятував життя пораненим бійцям в зоні проведення АТО у 2015-2016 роках. Помер через важку хворобу.
Дмитро Ніконов – батько чотирьох діток, який отримав важке осколкове поранення голови у боях під Бахмутом. Невдовзі помер у військовому госпіталі.
Анатолій Скоробогач – добровольцем пішов захищати Батьківщину. Загинув у боях під Соледаром. Без батька залишилося п’ятеро діточок.
Андрій Вакаренко – 20-річний юнак, який одружився та мріяв будувати сім’ю. Загинув від рук окупанта поблизу Майорська на Донеччині.
Ярослав Гурко – віддав своє життя у боях за рідну землю поблизу населеного пункту Водяне Волноваського району на Донеччині. Без батька залишилися діти.
Тарас Стасишин – захищав Україну в зоні АТО, не залишився осторонь і тепер. З перших днів вторгнення пішов боронити українські кордони. Загинув неподалік Бахмута на Донеччині. У нього залишилася дружина та двоє дітей.
Микола Куриляк – загинув ще у березні 2022 року у місті Попасна на Луганщині. Понад рік вважався безвісти зниклим. Аж у травні 2023 року Героя змогли поховати у рідному місті. Троє діток залишилися без батьківської опіки, без чоловіка – дружина, без сина – мама.
Під час заходу лунали патріотичні пісні у виконанні вокальних ансамблів Бориславської дитячої школи мистецтв “Тріо” й “Імпреза”, вихованця ДШМ Романа Леха та поезія у виконанні випускниці Бориславського ліцею Софії Бориславської. Завершився захід молитвою за Україну “Боже великий, єдиний”.
Згадаймо сьогодні у наших молитвах кожного, хто віддав життя у боротьбі за свободу і янголом з небес береже Україну. Кожного, хто не відступає ні на мить заради того, щоб жили ми.
