Сьогодні, 7 лютого, у Бориславі на фасаді закладу загальної середньої освіти №8 відкрили пам’ятну дошку загиблому Захиснику Тарасу Стасишину. 

Тарас навчався в ЗЗСО №8, згодом – у професійному ліцеї на. Захищав Україну у зоні проведення АТО у 2015 році. 25 лютого, одразу в перші дні повномасштабного вторгнення, одним з перших став на захист своєї країни. 

Герой загинув 26 квітня 2023 року на Донеччині, неподалік Бахмута, захищаючи рідну країну від окупанта. Він був вірним Україні та мужньо й віддано виконував свій військовий обов’язок. 

Урочистий захід розпочався Державним гімном України. Присутні хвилиною мовчання вшанували всіх загиблих Героїв. У цю мить кожен відчув тягар втрати, схиливши голови у скорботі та вдячності. 

Після цього з вітальним словом виступила директорка школи Віра Собко.

“Тарас віддав найцінніше — своє життя, заради того, аби ми жили, аби могли спокійно працювати, ходити до школи, здобувати знання, радіти кожному дню. Він захищав не тільки нашу землю, а й нашу мову, культуру та гідність. Йому було тільки 38 років, він точно так само, як і ми з вами хотів жити, хотів бавити своїх дітей, дочекатися старості та дожити до онуків. Але обов’язок покликав його, і Тарас пішов захищати нашу країну. Ця пам’ятна дошка має для всіх нас бути не тільки знаком скорботи, а й символом подяки за його мужність, вона завжди нам нагадуватиме про те, що свобода виборюється дуже дорогою ціною”, – сказала пані Віра.

Меморіальну таблицю відкрили рідні Героя. Присутні помолилися за душу загиблого, а освятили меморіальну дошку отці Анатолій Демченко, Олексій Столяр та Олег Смерека.

Отець Олексій Столяр звернувся до родини полеглого Героя та сказав напутнє слово молодому поколінню.

“Нехай Господь дасть сім’ї сили, щоб вони трималися та відчували духовну присутність свого батька, чоловіка, брата, свого рідного. Нехай Господь благословить свідомість, щоб ми пам’ятали, яку ціну ми платимо за наше життя і неньку Україну. Дорогі діточки, пам’ятайте: чия мова, того і влада. Запам’ятайте цю істину на все життя. Слухайте українську пісню, говоріть українською мовою та плекайте її”, – сказав отець Олексій.

Заступник міського голови Мирон Цайтлер наголосив на тому, що найкращий спосіб вшанувати Героїв — це єднатися та працювати разом заради зміцнення нашої країни. 

“Наші Герої, Тарас та його побратими, вони як світлі ангели сьогодні спостерігають за нами. Ми маємо не тільки вшановувати їх, але й продовжувати боротися за ті цінності, за які вони віддали своє життя. Зараз звернуся до представників мого покоління, давайте разом згадаємо і чесно зізнаємося собі, чи достатньо ми зробили, аби викорінити такі речі як хабарництво та брехню. Чи достатньо ми робили, щоб єднатися? Наш обов’язок сьогодні перед Героями — це змінюватися, позбуватися того, що робило нашу Державу слабкою. І я щиро вірю, якщо ми кожен на своєму місці слідуватимемо цьому, то наша Україна буде міцною та слугуватиме прикладом як і для Сходу, так і для Заходу”, –  сказав Мирон Йосифович.

Начальниця служби у справах дітей Ганна Подставек поділилася своїми спогадами про Тараса. Вона була педагогом у шкільні роки Захисника та добре знала його. 

“Хочу згадати один момент зі шкільного життя Тараса. Я готувала захід про бій під Крутами і Тарас брав активну участь в його організації. Він постійно мене запитував “Ганно Іванівно, ну чому такі молоді й так рано пішли з життя?”. Він вже тоді був патріотом, та в малому віці він ще не розумів, що колись стоятиме на захисті нашої Держави. Тарас був чуйною та щирою дитиною. Коли одного разу я зустріла його в місті, то він розповів, як сильно пишається своїми донечками. Тарасе, ми тебе пам’ятаємо, спогади про тебе назавжди в наших серцях. Світла пам’ять та царство небесне Герою”, – сказала пані Ганна.

Сьогодні Бориславська громада знову схилила голови у скорботі, вшановуючи пам’ять свого Героя. Тарас Стасишин віддав життя за Україну, і його ім’я навіки вписане в історію нашого міста та країни. Його відданість, хоробрість і незламний дух стануть взірцем для майбутніх поколінь українців, які будуватимуть нашу вільну державу.