У Бориславі відбувся вечір пам’яті “Боже великий, єдиний, нам Україну храни”

Війна…страшне і дике слово,
Війна… ось тут і зараз ллється кров,
Війна прийшла ось так раптово,
Життя вбивати знов і знов…

Сьогодні, 24 лютого, в Історико-краєзнавчому музеї м. Борислава відбувся вечір пам’яті до Національного дня молитви.

Повномасштабне вторгнення росії стало апогеєм жорстокої загарбницької війни, яку ворог розв’язав ще 2014 року. Але жодна темрява не здатна поглинути світло, жоден ворог не здатен здолати народ, що так відчайдушно бореться за свою свободу.

24 лютого 2025 року Верховною Радою України визнано Національним днем молитви, встановленим з метою зміцнення національної єдності. Цього дня ми молимося за наших Захисників – мужніх воїнів, які віддають свої сили та здоров’я заради нашого майбутнього. Молимося за душі Героїв, які полягли в боротьбі за свободу українського народу. Ми молимося за Перемогу – справедливу, вистраждану, омріяну. Бо Україна стоїть, бореться і неодмінно переможе!

Вечір пам’яті розпочався зі спільної молитви, яку провели настоятелі церков Бориславської громади. Після цього з історичною доповіддю “Національна єдність – основа успішного супротиву” виступила вчителька історії Бориславського ЗЗСО №1 Марія Микулич.

З вітальним словом до присутніх звернувся міський голова Ігор Яворський.

“Сьогодні визначний в Україні день, і я дякую Богу за мудрість, яку проявило керівництво нашої держави та оголосило 24 лютого Національним днем молитви. Адже молитва має велику силу, і є багато свідчень та записів з історії, як молитва рятувала одну людину, а інколи весь народ та цілу країну. Я переконаний, коли ця війна завершиться перемогою українського народу, то з часом теж будуть говорити про диво, яке трапилося в цій російсько-українській війні. Коли ворог напав на нашу Державу, ніхто не вірив, що українці будуть давати гідну відсіч ворогу. Але сталося дійсно диво, і український народ веде гідну боротьбу, дає відсіч ворогу і обов’язково витіснить його з території нашої держави”, – сказав Ігор Романович.

Ми не маємо права забути тих, хто віддав своє життя за Україну. Їхні імена навічно вписані в історію Бориславської громади та серця кожного українця. Пам’ять про них – це наш обов’язок і наша відповідальність перед майбутніми поколіннями. Міський голова вручив рідним загиблих Захисників відзнаки «Почесний громадянин Бориславської міської територіальної громади», які посмертно присвоїли: Степану Голубінці, Мирону Ільницькому, Роману Качаєву, Ростиславу Кулику, Роману Павленко, Василю Паніву, Назару Паращаку, Миколі Полюганичу, Андрію Яськіву.

Ліричним доповненням заходу були музичні номери від Бориславської дитячої школи мистецтв. Тріо «Імпреза» у складі викладачів Світлани Батусової, Марії Федчак та Тетяни Винницької виконали пісню “Балада про Мальви”. Валерія Харченко виступила з піснею “Сльози Перемоги” (викладач Алла Гошко). Учень Бориславського ЗЗСО №3 Юрій Симович прочитав вірш “Україно, голубко моя”.

В кінці заходу вокальний ансамбль “Мелоді” та тріо “Імпреза” виконали “Молитву за Україну”.

24 лютого назавжди закарбувалося в серці кожного українця та змінило нас усіх. Ми стали міцнішими, рішучішими, непохитними у своєму прагненні до свободи.

Наші герої, воїни світла, стали стіною між нами та темрявою. Вони не просто тримають оборону – вони борються за майбутнє, за дітей, за саме життя. Українська армія – це більше, ніж сила, це символ волі, що міцніший за сталь, незламніший за будь-яку броню.

Сьогодні, як ніколи, ми повинні бути єдиними. Ми переможемо – в ім’я тих, хто віддав життя за Україну. Вічна слава Героям!