У Бориславі урочисто підняли Державний прапор та вшанували полеглих Героїв

Сьогодні, напередодні 34-х роковин Незалежності України, на четвертому році повномасштабного вторгнення росії в Україну, ми відзначаємо День Державного Прапора. Він є символом української ідентичності, сили і непереможності українського народу, боротьби за волю, незалежність та європейське майбутнє України.

Вже традиційно у цей день Бориславська громада підіймає Державний прапор у Сквері Героїв Небесної Сотні — у сакральному місці — Алеї пам’яті та шани тим, хто боровся за свободу українського народу та віддав за неї власне життя.

Державний Прапор урочисто підняли міський голова Ігор Яворський, ветеран ОУН-УПА Степан Грубар, воїн 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Роман Малиновський, ветеран Леонід Федевич та представники Бориславської станиці Національної скаутської організації «Пласт».

Після цього настоятелі храмів міста провели спільну молитву та освятили нововстановлені таблиці загиблим Захисникам нашої громади.

З вітальним словом виступив міський голова Ігор Яворський: “Ми підіймаємо наш стяг на Алеї, де зібрані світлини тих, хто віддав своє життя за наш український прапор, за нашу Державу, за українську землю. Вони віддали своє життя за те, щоб український прапор майорів на території нашої країни. Є легенда про те, коли Бог роздавав народам землі, то українцям він дав землю, яка була з безмежним блакитним небом, і на якій росла золотиста пшениця. Українці почали між собою сперечатися, що краще, одні казали, що блакитне небо, тому що воно дає дощ, який породжує життя усього на землі, інші казали, що важливіша земля, бо на ній народжується хліб, який годує їх. Господь усміхнувся і сказав: “Насправді, одне без одного неможливо. Важливо тоді, коли вони єдині”. І власне з цього часу українці зрозуміли, що в єдності сила. Я переконаний, перемога буде за Україною. Адже наші вороги не усвідомлюють того, наскільки українці мужній, безстрашний і волелюбний народ. Дякую всім, хто сьогодні прийшов на відзначення Дня Державного Прапора, дякую тим, хто прийшов, щоб підтримати родини наших Героїв, які віддали життя за український Прапор, за нас з вами, за нашу землю”.

Впродовж усієї нашої історії летіли кулі в тих, кому вдалося підняти Прапор України, а сьогодні летять ворожі гради, ракети, авіаційні бомби. Проте, наш Прапор майорить там, де йде боротьба за свободу, де вільний український народ, який прагне волі. Український Прапор на шевронах воїнів, на домовинах і могилах загиблих Героїв, які віддали життя за Україну.

Міський голова вручив рідним загиблих та померлих Захисників медалі “Хрест Патріота України”, якими посмертно нагородили Героїв: Василя Бутима, Тараса Подуфалова, Івана Возняка, Андрія Поливко, Володимира Рентюка, Андрія Довгея, Володимира Леськіва, Олега Губанова.

На урочистому патріотичному заході також була присутня донька полеглого Героя Степана Голубінки — Евеліна Голубінка. Вона передала значну суму коштів на придбання дронів для 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади з отриманої родиною виплати після загибелі батька. Воїни Роман Малиновський, Михайло Луців, Віктор Кравцов та Андрій Матюшко в знак глибокої вдячності за такий зворушливий крок вручили прапор 80-ї бригади з подякою та підписами командира і бійців.

Також з вітальним словом виступив керівник відділення сервісного офісу у справах ветеранів Бориславської МТГ, учасник Революції Гідності та російсько-української війни, ветеран, волонтер Леонід Федевич. Він розповів власні спогади тих днів у 1991 році, коли відновлювалася наша незалежність.

Завершився захід виступами талановитих артистів нашої громади. Вихованка естрадної студії міського Палацу культури Злата Лабовка виконала пісню “Ми – молодь України”, вихованка Бориславської дитячої школи мистецтв Василина Паращак виступила з композицією “Україна”, а керівниця естрадної студії міського Палацу культури Марта Крагиль виконала пісню “Прапор України”.

Після урочистостей на гірськолижному комплексі “Буковиця” відбулася зустріч з родинами полеглих та померлих Захисників. Тут сім’ї зібралися, аби підтримати один одного, поділитися емоціями та провести час разом.

У час війни День Державного Прапора об’єднує нас у шані, скорботі та вірі в Перемогу. Нехай наша єдність і відданість Україні приведуть до омріяного справедливого миру та зцілення, а синьо-жовтий стяг якнайшвидше замайорить в окупованих містах та селах.